Всім привіт! Поступово, книга "Таємниці дому пані Дорсет" підходить до свого кінця. Аж не віриться, що важкий шлях написання величезної книги вже позаду і тепер про нього можна згадувати з гордістю, бо кожне моє зусилля вартувало того, адже твір вийшов, на диво, глибоким та дуже болючим. 

В передостанньому розділі ми нарешті побачимо завершення сюжетних ліній Джефрі та Сесілії Дорсет. І я скажу вам так, що після цієї глави заплаче, навіть, й скеля. Коли я описував один момент там, то ледве плакати не хотілося. Дійшовши до цього розділу кожен з читачів зможе сам для себе встановити особисте ставлення до Сесілії Дорсет та її вчинків. Коли я розкривав їй образ, то сам мав двояке враження від неї. З одного боку, Сесілію ненавидиш і вважаєш, що вона по справедливості за все отримала. З іншого ж, коли знайомишся глибше з її історією, людьми, що оточували жінку в дитинстві чи просто в житті, слідкуєш за її словами і вона викликає співчуття. Так, Сесілії немає прощення і її варто засуджувати, але й стан жінки та нелегке життя її варто теж брати до уваги. 

Також, в новому розділі я описав ще одне неймовірне символічне місце. Вважайте, що це щось із грецької міфології, перетворене у сучасний вигляд. Цікаво, чи всі одразу збагнуть символізм цього місця?? Обожнюю такі заувальовані образи та деталі, адже в цьому я досягаю все більшої та більшої майстерності і, як кажуть німці, Ich  habe viel Spaß wenn ich mache es in meiner Literatur.?

 Запрошую всіх до читання нового розділу:

https://booknet.ua/reader/tamnic-domu-pan-dorset-b422346?c=4583217

А тим, хто тільки вперше чує про книгу "Таємниці дому пані Дорсет", рекомендую починати знайомство з історією від самого початку і на вас чекають довгі вечори старанного читання:

https://booknet.ua/book/tamnic-domu-pan-dorset-b422346?tab=chapters