Моя перша 1000

Вітаю, мої найрідніші!

Сьогодні я отримала 1000-ну вподобайку на мою фентезі-історію «Обери мене»! Дякую вам! Це неймовірне досягнення для мене!!!

Ну, взагалі-то, 1000 була поставлена ще вчора, проте поки я писала цей блог, хтось забрав свої враження назад))) Тому я трохи притримала коней з радощами))) Але сьогодні все ж пишу. І ось вам скрін-підтвердження, раптом хтось знову поскупиться)))

А тепер, раз вже відбулася така подія, то хочу трохи розповісти про світ, у якому відбуваються події, та зокрема про назви, які я використала для позначення земель.

Отож, з назвою самого світу я не надто заморочувалася — Світ Святої Іскри, яка дарує магію деяким зі своїх мешканців. Так і цикл називатися буде.

Тепер стосовно поділу на землі:

• Південні Пустища (а по факту, пустеля) носять назви птахів, які водяться у пустелі — Орлині землі, Сапсанові землі, Боривітряні землі та Каракарові землі.
• Землі Північного Полісся (тут і з назви зрозуміло, що ліси) мають назви лісових мешканців — Лісовий Котячий, Ведмежий, Вовчий та Оленячий краї.
• Східним Островам я подарувала ймення риб, бо ж вони оточені водою — Осетровий архіпелаг, Акулячі острови та острів Мурени.
• Західні Горні Хребти теж носять назви гірських мешканців, але тут я вже поєднала і птахів, і звірів: Уларове передгір’я (улар — цікава пташина, загугліть), Турова улоговина, Грифове низькогір’я, Барсове високогір’я.
• Ну і залишилися Центральні Землі. Тут у моєму світі по задумці степова зона (взагалі відштовхувалася дещо від скіфів, коли писала, у другій книзі буде детальніше). Тож і землі поділені на клани, названі на честь плазунів, якими степи густо населені: Клан Аноліса, Клан Саламандри та Клан Гекона.

Імена героям, і головним, і другорядним, я теж добирала відповідно до земель: з Південних Пустищ — арабські, Північне Полісся — скандинавські, Східні Острови — японські, Західні Горні Хребти — саксонські, Центральні Землі — слов’янські і трохи скіфські.

Далі хочу розповісти про назви столиць королівств:

• Анзуд — столиця Орлиних земель. І за сумісництвом, велетенський божественний птах у шумеро-аккадській міфології, якого зображали у вигляді орла. Думаю, зрозуміло, звідки ноги ростуть)))
• Маахес — столиця Лісового Котячого краю. І тут же, Маахе́с — левоголовий бог війни в давньоєгипетськії міфології. Підходить для наших Котів, еге ж?)
• У другій частині матимемо столицю Клану Аноліса — Ваджет. В староєгипетській релігії богиня-змія)))

Ще не стомилися так багато читати?)))

Тоді ось вам картинка. Обкладинка майбутньої другої частини (але то не точно, бо вже міняла кілька разів):

Ну і спойлер з прологу:

– Батьку, я хочу дати обітницю безшлюбності амазонок! – випалила. І заклякла. Чомусь ці слова, сказані вголос, виявилися вкрай лячними.

Та заспокійливий голос знатника миттю втамував мій острах:

– Чому ти зважилася на такий крок?

– Бо татко хоче віддати мене за нелюба!

– І ти добре обміркувала своє рішення?

– Ні, але іншого не бачу. Часу лишилося надто мало, післязавтра… – голос мій зірвався, горло здавило, тож фразу свою я не закінчила.

Та цього й не потрібно було. Знатник обережно взяв мої долоні у свої та міцно стиснув зі словами:

– Бачу, і Свята Іскра бачить, що ти щира у своєму прагненні. Тож нема тобі перешкод. Давай свою обітницю.

– Просто тут? – розгубилася я.

– Так, просто тут, – усмішка вчувалася у голосі заклинача.

– Але я не знаю, що казати…

– А от що є на серці, те й кажи. Свята Іскра почує тебе.

А потім дістав десь із невідомих надр свого убрання ритуальний кинджал, прикрашений золотом та дорогоцінним камінням, вклав мені в долоню і відступив до стіни.

І я почала говорити. Ледь чутно, хоча упевнена, знатник чув кожне моє слово, та мені було байдуже. Розповіла все, що робив Гордан, своє ставлення до нього, згадала усі свої підозри, навіть найсмішніші. Слова лилися з мене неперервним потоком, і здавалося, разом зі словами виходить увесь біль, розпач, а душу знову опановує спокій. Наприкінці виголосила своє прохання:

– Свята Іскро, мати всього живого, прийми мою обітницю безшлюбності та затверди кожному, хто матиме у ній сумнів!

Рішуче занесла руку з кинджалом над лівою долонею, аби пролити кров та підтвердити свої наміри.

Чекаєте на історію Бояни?))) Я пишу! Чесно-чесно!