Новий розділ про боротьбу із страхами

Всім привіт! На цей раз до книги "Таємниці дому пані Дорсет" вийшов грандіозний розділ, через який мені довелося його розділяти на дві частини. (На щастя, на букнеті цього не відбулося, тому тут мої читачі мають повну версію одразу в одному розділі, а не в двох) Так, так, існують такі автори, які перевищують ліміт дозволених символів на платформі і це постійно я? Насправді, я дуже не люблю розділяти одну главу на окремі частини, але завдяки логічному написанню по сценам, розриви майже не помітні і не кидаються в очі. 

Сама книга вже пекельною стала, адже має за 1000 сторінок, я вперше помічаю, як виглядає моя творчість, коли я її доводжу до кінця. Про що піде мова в новому розділі? По-перше, ми повертаємося до сюжетної лінії Фелісії, якої давненько не було в книзі, адже там йшов величезний розрив поміж лініями інших героїв. Новий розділ став дуже філософським та сповненим символізму. В ньому ми побачимо, як сумніви героїні, її страхи, образи, помилки та інші речі втіляться у темній жахливій реальності. За деталями в цій главі криється багато цікавих речей і дехто з героїв спробує Фелісії та читачам натякнути на те, що насправді тут відбувається. 

Загалом, межа поміж реальним домом пані Дорсет та ілюзорним будинком, що постійно з'являється перед Фелісією неймовірно тонка і ми самі втрачаємо цю ниточку, разом із героїнею поринаючи у світ її душевних та психологічних травм, які довелося їй пережити в дитинстві. Той, хто читав уважно книгу, може порівняти пригоди Фелісії на початку історії з тими подіями, що відбуваються наприкінці книги. І ви побачите моральне зростання героїні, її зміцнення в ментальному плані, бажання кинути виклик тому, що так гнітить її зсередини. А ця боротьба героїні буде відбуватися впродовж всього розділу, приймаючи химерні форми, але роблячи її сильнішою, в той час, як страхи слабшають. 

Загалом, книга про пані Дорсет стала надзвичайним експериментом з мого боку, адже вона показує звичайні людські проблеми та їхній вплив на людей. Це і таємниця минулого Джефрі Адамса, це і демони, котрі переслідують Фелісію за її провину, це божевілля Сесілії Дорсет, яка зламалася під тиском обставин, це і нелегкі родинні стосунки, як у Дорсетів, Блезів, так і у Бріджесів. Так що книга вийшла такою тяжкою, сірою, похмурою і здатна викликати хвилю різноманітних емоцій від співчуття одним героям до відкритої ненависті по відношенню до інших. 

Говорити про це можна багато, краще запрошу вас прочитати новий розділ самим, щоб не проспойлерити собі самого цікавого:

https://booknet.ua/reader/tamnic-domu-pan-dorset-b422346?c=4578989

А хто ще досі не знайомий із цим товстим величезним романом на 1109 сторінок,(розмір, котрий вказав Аркуш, на Букнеті маємо 800 з чимось сторінок) то терпіння вам та приємних довгих вечорів за цим нелегким читанням, бо я сам написане ж мною теж довго перечитував, коли редагував і це жесть, але варта того))) Коротко не скажеш про важливі події, тому запрошую до книги від самого початку:
https://booknet.ua/book/tamnic-domu-pan-dorset-b422346