Іноді слова стають способом сказати те, що важко вимовити вголос. Іноді історії народжуються з переживань, внутрішніх суперечностей і бажання зрозуміти світ навколо. А часом навіть гумор приховує в собі щось значно глибше — роздуми, почуття та особисті сенси. Сьогодні в межах марафону «Автор за книгою» знайомимося з авторкою, для якої слово має особливе значення. ❤️

❤️ Знайомтеся  Ольга Инка

Під цим творчим псевдонімом Ольга пише міське фентезі, підліткову літературу, сучасну прозу та поезію. Її творчі інтереси не обмежуються одним жанром, адже кожна історія потребує власного настрою, форми й способу розповіді. 

✨Історія, яка почалася ще в дитинстві✨

Писати Ольга почала давно — ще в шостому класі, коли завела щоденник. На його сторінках знаходилося місце і для віршів, і для прози, і для думок, якими хотілося поділитися хоча б із папером. А ще все життя вона пише сценарії для дитячого театрального колективу. Коли знаходився час, створювала й оповідання на шкільну тематику, порушуючи питання, про які зазвичай не говорили публічно. Тож творчість супроводжує Ольгу вже багато років, поступово змінюючи форми, теми й напрямки, але залишаючись важливою частиною її життя. ✨

Коли слово стає терапією

Ольга зізнається, що часто поштовхом до написання стає те, з чим вона не може внутрішньо змиритися, особливо коли не має змоги змінити ситуацію. Для неї письмо — це своєрідна терапія словом. Іноді болюча, але необхідна. Це можливість висловитися, розібратися у власних переживаннях і спробувати знайти відповіді на складні запитання. Останнім часом серед тем, які хвилюють авторку, особливе місце посідають війна та доля людини в її обставинах. Це непрості теми, але саме через літературу можна говорити про людські почуття, внутрішню боротьбу й досвід, який не завжди легко передати звичайними словами.

Не лише серйозні історії

Попри любов до глибоких тем, Ольга із задоволенням пише й у гумористичному стилі. Щоправда, навіть у таких творах нерідко знаходиться місце для лірики та роздумів. А надихнути її може практично будь-що — усе залежить від миттєвої асоціації. Іноді звичайна деталь, випадкова думка чи спостереження стають початком нової історії.

Новий етап на Букнет

На Букнет Ольга приєдналася в червні 2026 року. Першу книгу вона написала для свого онука, але згодом ця історія переросла в цілу дилогію!

КНИГА АВТОРКИ НА БУКНЕТ 

Антонація до книги 

Сім’я семирічного Левка переїжджає з Вірменії до Франції. Там, у містечку Вельєр, протікає річка, яку заполонила агресивна квітка Жуссі. Ця рослина загрожує річці знищенням. Квітку захищає річковий Дракон - справжній володар містечка. Левко і його подруга дізнаються, як врятувати річку й подолати Дракона. Науку перемагати Левко опановує на Запоріжжі в Україні, звідки родом його мама і бабуся і яке саме зараз потерпає від Дракона сусідньої держави.

***

І хоча спочатку авторка прийшла на платформу насамперед як письменниця, тепер вона зізнається, що дедалі більше захоплюється творчістю інших авторів. Нові знайомства, чужі історії та відкриття стали ще однією приємною частиною її перебування на Букнет. І це чудово, адже письменницький світ — не лише про власні книги, а й про людей, із якими можна ділитися захопленням літературою. ❤️

Факт який не знають читачі 

Чи може одне слово змінити ситуацію, коли здається, що справедливості вже не домогтися? Ольга має історію, яка доводить, що може. Одного разу до неї звернулася жінка, яка втратила чоловіка через нещасний випадок на роботі. Після трагедії їй обіцяли допомогу, але минув час, а обіцянки так і залишилися словами. Жінка залишилася сама зі своїми проблемами й потребою відновлювати дім. Ольга ознайомилася з матеріалами провадження та підготувала великий журналістський матеріал, у якому звернула увагу на обставини трагедії й відповідальність керівництва за безпеку. Публікацію надрукували в газеті. І вже наступного дня ситуація змінилася: до жінки приїхали люди й техніка, проблеми, про які йшлося в матеріалі, почали вирішувати, а також пообіцяли контролювати ситуацію надалі. Для Ольги ця історія стала ще одним підтвердженням того, що слово — це не лише спосіб висловити думку. Іноді воно стає інструментом боротьби за справедливість. Саме тому її слова про письмо як можливість висловитися й змінити те, з чим важко змиритися, мають особливу вагу. ❤️

І на останок...

Дякую Ользі Инці за участь у марафоні «Автор за книгою» та за таку щиру розповідь про свій творчий шлях! Бажаю натхнення, теплих читацьких відгуків, цікавих знайомств і сил для втілення всіх задумів. Нехай її слова знаходять відгук у серцях читачів, а кожна історія отримує можливість бути почутою. ❤️

А ви теж вважаєте, що письменництво може допомогти розібратися у власних почуттях? І що вам ближче в книгах — глибокі життєві теми, гумор чи поєднання обох? Давайте поговоримо в коментарях!