Якби у цього оповідання був мерч, це була б точно якась мазь для зцілення ран чи крем )) "Всі мої жалі" - це сповідь мрійниці. Шлях, який я не хотіла проходити. Бо на цьому шляху я була сама. Бігла за мрією, але так і залишилася стояти на місці. Але саме він зробив мене тою людиною, що я зараз є. Зламана, не ідеальна, водночас сильна та все ще мрійлива. 

Запрошуючи важливу для мене людину написати оповідання у співавторстві, я не думала, що буду дякувати проекту #планета_я_тут . Тепер у мене є друг, моя споріднена душа))

Бережи мене, мій друг.

Я за тобою, як завжди стою.

У нас справді багато спільних недуг.

Ти сильний душею,

Але твої рани я також люблю.

Твій голос мене заколисував часто.

Вселяв знову віру у зламаний дух.

Всі мої тривоги, жалі та нещастя.

Ти мене зцілив... Я поруч стою.

І серце вже більше не стука шалено.

Воно заспокоїлося, душа моя спить.

Я дякую, дякую. Я вдячна за тебе.

За те, що серце уже не болить.