Глибина занепаду крізь призму образу Сесілії

Всім привіт! Сьогодні я презентую новий розділ книги "Таємниці пані Дорсет". Чим далі ми рухаємося по сюжету, тим глави стають болючими та емоційними. Я досі пам'ятаю, як важко мені далися написання цієї глави, де я повинен був описувати тяжке горе Сесілії Дорсет, її внутрішній розлад, який відбувався всередині душі жінки і як ця пітьма поступово пожирала все світле, хороше та людяне в цій жінці. І саме в цьому сильне те, що ми співчуваємо їй, виправдовуємо дії Сесілії й шукаємо для неї шляхи можливого порятунку. В  розділі найбільше всього зібрано похмурої атмосфери, відчуття самотності й втрати, злості й смутку, бажання виправити все і тому подібного. 

Такі образи, як Сесілія Дорсет, мені добре відомі і я мав досвід їх створення. Це і Марія Ґрінн з книги про "Темного Месника", і Мері О'хара з більшості книг про Аквілон, Ліз Хенріксон з "Мисливців на демонів" і тому подібні образи героїнь, котрі є неоднозначними через свою позицію, можуть змінюватися в залежності від обставин і привертають увагу тим, що ми їм співчуваємо та ненавидимо одночасно. 

Так що приготуйтеся поринути до похмурої атмосфери Рейвенхарту у новому розділі:

https://booknet.ua/reader/tamnic-domu-pan-dorset-b422346?c=4595574

А хто ще не знайомий із подіями, описаними в книзі, то раджу перечитати її від початку, бо вона дуже обширна і насичена на різноманітні події:

https://booknet.ua/book/tamnic-domu-pan-dorset-b422346?tab=chapters