Тихої всім ночі!

Роман, "Зефірка для брутального", — оновлено.

Історія Мії та Каміля, набирає обертів. Протистояння триває.

Уривок.

— Мамо, як добре, що ти приїхала. — Допомагає піднятися Мії Дмитро. — Ми на тебе чекали.

— Дядько Каміль запросив нас покататися на картах. — Заглядає знизу вгору в очі матері Ілля, й посміхається своєю милою беззубою посмішкою. — Ми ж поїдемо?!!

Я весь напружуюся. На позитивну відповідь не розраховую, адже Мія налаштована негативно проти мене.

Пауза затягується, та її порушує Дмитро.

— Мам, ми ж поїдемо?!! — Уточнює малий.

— Ми їдемо додому. — Холодно заявляє дівчина.

— Мам, ну, будь ласка, поїхали. — Просить менший малюк, зловивши матір за руку.

— Мам, ми дуже хочемо. — І собі долучається до прохання Дмитро.

— Діти, ні! — Суворо заперечує дитячі прохання Мія. — Ми повертаємось додому! 

Продовження тут...

Приємних емоцій від читання! ❤️