Найсокровенніше | Чернетки #3

Привіт всім, хто Нічножорить ;) 

Поки 21-й розділ "Пір року. Зникнення Зими" знаходиться в процесі написання, поділюся з вами чернеткою до одного з моїх найулюбленіших розділів ― до славнозвісного "Нічного жору". І це буде незвична чернетка, бо вона в форматі відео: клік-клік

Не бійтеся клікати на посилання, то всього-на-всього мій інстаграм ;)

♥♥♥

Фрагмент з "Нічного жору" (17-й розділ):

― Ну, я, мабуть, піду… ― невиразно обронила вона.

― Не проти прогулятися? ― звернувся він водночас.

Крихту вони мовчки витріщалися одне на одного, аж раптом синхронно розреготалися ― довго, з надривом, бо поколювання в ребрах.

― Сподіваюся, не до підземелля? ― захихотіла Діана.

― Ні, ти що… ― На його щоках грали пустотливі ямки. ― Хоча чомусь певен, тобі там має сподобатися. Якось іншим разом проведу екскурсію, ― знизав плечима Майк. У його очах затанцювали жартівливі іскорки: ― А зараз покажу тобі найкраще місце Кригожару!

[...]

Усю дорогу Майк ні на мить не відпускав Діанину долоню, раз у раз злегка її стискуючи. Діані було до нестями приємно відчувати холод його руки на своїй. Чітке розуміння цього, а також того факту, що вона готова була йти так хоч на край світу, неабияк її схвилювало, спопеляючи душу вогнем. Подумки Діана зраділа, що пітьма приховала її налиті жаром щоки і Майк не бачить її безглузду посмішку.

♥♥♥

Як бачите, ця чернетка далека від того, що вийшло в результаті. Зазвичай такі діалоги в моїй голові дуже яскраві, виникають спонтанно і їх варто швиденько записати, поки не загубилися в потоці свідомості. Однак, як показує практика, часто-густо в них містяться попросту думки, які мають важливе значення для сюжету й використовуватимуться чи то раніше самого діалогу, чи то пізніше, або взагалі видаляться.

І в цьому є певна магія творіння книги...))) 

А тепер трішки новин про розділ, що пишеться. Він таки пишеться.

Традиційний звіт по 21-му розділу:

Слів 3 079

Символів 20 232

І він мені виносить мозок...) Сподіваємося, остаточно не винесе, бо вам же ж треба дізнатися, що там з Діаною трапилося і як Майк буде "розхльобувати" те, що натворив, і яка в цьому всьому роль Дениса (а його роль велика і він тепер мій новий краш!).

Ндя, мозок уже не врятувати, здається...)

✨✨✨

Спойлерний фрагментик вам на ніч:

А вночі, ― після пережитих кошмарів, у яких він раз за разом втрачав кохану, пронизуючи її власноруч небесною сталлю, ― коли пута панічних атак сковували надто сильно, що аж дихати було нічим, а хвилі відчаю накочувалися з особливою міццю, поглинаючи розтрощений корабель, який невідь-чому ще досі тримався на плаву серед бурхливого небезпечного шторму, Майк з усією бережністю обіймав Діану, крихітну та майже прозору, вчіплювався за неї, мов за якір, силкуючись своєю прохолодою збити її жар. Охоплений сильним внутрішнім болем, він звертався в молитвах невідь до кого, німим криком душі благаючи повернути в його затьмарений кромішною тьмою світ сонце… ― але все надарма. Діані ставало тільки гірше: температура тіла щоднини підвищувалася до неможливого, шкіра бліднішала, набуваючи неприродного мертвотного відтінку, дихання ставало все поверхневішим, насилу чутним, а пульс ― ледве-не-ледве вловимим.

Сподіваюсь, у цих булочок все буде добре.

Дякую, що сподіваєтеся разом зі мною =)

Всім нічножорикам смачної кавусі та солодких снів 

♥♥♥