Дотик Півночі. Бригрольд

Знайомтесь, Бригрольд. Бог Північного вітру. Бог-буревійник. Бог, який доторкнеться кожної душі, яка наважиться перезимувати на Півночі. Бог, який може допомогти помститися за Насю та Аруся. Бо помсту треба подавати з крижаною скоринкою. Так, щоб зводило щелепи від холоду. Так, щоб вдруге перетинати шлях їй, пані Ірзі фон Еґерштальз, не захотілося нікому. Тож вона їде на Північ збирати крижані ягідки помсти.

А Фрін з Джмелем теж прямують на Північ, щоб врятувати Хеньку з Косем. Бо часу залишилося мало. Бо інакше стануть вони перевертнями.

Але Північ змінить кожного.

Бо Бригрольд вже тримає в руках свій посох і його двійка коней мчить пронизливо-білим простором Півночі.

 

БригрольдБригрольд_1

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Аня Осадчук
21.06.2024, 22:35:12

Чимось приваблює, хоча на вигляд суворий і жорстокий. Але батько буревію і хуртовини таким і має бути.

Ляна Аракелян
21.06.2024, 22:50:17

Аня Осадчук, о, так)) він суворий, але справедливий :))

avatar
Ольга Басараб
20.06.2024, 16:39:44

Ух який ! І не холодно йому на півночі з голим торсом ?)

Ляна Аракелян
20.06.2024, 16:54:38

Ольга Басараб, Ні :)) Він батько буревію та хуртовини. Тому йому дуже зручно так :))

Інші блоги
Трохи про мою бібліотеку❄❤☕
Традиційна рубрика про книги, які я зараз читаю. Вони всі настільки круті, що дуже хочеться з вами поділитися! Ось вам неймовірні новинки: ✨Невисловлені слова від Mary J Це історія з вибуховою хімією між героями!
Для авторів-початківців...❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️ Цю обкладинку зробила, без побажань автора, але вийшло чудово❤️❤️❤️ Всім привіт, я не так давно на Букнет, але уже багато з чим розібралася. У мене є блоги про те, як вставляти зображення і робити посилання
Я пишу за допомогою ШІ. Зізнання.
Так, це правда. ШІ мені допомагає. Це пов’язано з тим, що в мене дуже багато текстів, написаних вручну. Я їх сканую, а він докладає максимум зусиль, щоб розібрати мої закарлючки. Потім я сиджу й порівнюю: що було написано
Раночку котики ❤️
Трішки лірики
Оновлення
— Ти що, вросла там? Сідай, замерзнеш… Я ковтнула слину, відриваючи погляд від чорної машини. — Саш, — голос прозвучав хрипло. — Ти… їдь. Я, мабуть… пішки пройдусь. — Ще чого, — він насупився.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше