Додано
03.06.24 11:28:08
Відгукна оповідання єви ромік дарунок місячної феї
Вітаю. Залишаю відгук на оповідання єви ромік "Дарунок місячної феї". В рамках безстрокового марафону від Тетяни Гищак https://booknet.ua/out?url=https://booknet.ua/blogs/post/363457
Розкажу по проядку. По-перше оповідання мені дуже сподобалося. Коротеньке й легко читається. На одному видиху.
По-друге не зважаючи на те що автор зачепила дуже складну й важку тему сьогодення. Тему війни. В даному контексті це навіть робить твір оригінальним.
Головний герой військовий з окупованого Маріуполя вразив своєю життєвою історією. Йому пощастило, що на його шляху зустрілася правильна людина. Тобто героїня. Яка з розумінням та повагою поставилася до нього.
По-третє не тривіальний сюжет. Без штампів і повторень. Дійсно правдивий сюжет. Особливо це актуально зараз коли багато книг різних авторів є однотипними.
Про граматику писати не буду, бо сама не профі у цьому. Загалом текст легко читається без незрозумілих фраз і висловів. Добре та позитивне оповідання з легким нальотом гіркоти.
Мені сподобалося. Не жалію потраченого часу на дане оповідання. Воно того варте.
Рекомендую до прочитання. Автору натхнення в подальшій роботі.
PS: Феєчка дуже мила. Основна прикраса твору.
Лада Короп
1137
відслідковують
Інші блоги
Знайомтеся — Вільям, права рука Кейт. Людина, якій вона довіряє своє життя. Вона радиться з ним, сперечається й вважає його близьким другом.
А ось маленький уривок, який вийде опівночі.
Не встигаю написати вчасно, тому розділ вийде з запізненням. Десь через 3 годинки... Я ще не оприділилась чи буде Ліля брюнетка, чи буде вона блондинка. Але поки я бачу її такою) — Ти як хочеш, — я різко встала
Всім привіт ✨ Просто хочу сказати дякую ♥️
Як і всі інші свої книги, я писала цю для себе. Як особисту терапію, як особисту надію. Геть не думала, що хтось її побачить. Але минув час, і я все ж наважилася показати її. А
Це оповідання могло б увійти в збірку "Крихкі серця", якби пройшло відбір. Воно увійшло до папки "Кращі", але укладачі відібрали кращі з кращих, і моє не влетіло. Спіткнулися на тому, що нещасна бабуся з оповідання
Алістер, здається, це відчув — його погляд ковзнув по її обличчю з занепокоєнням. — Ви… Не виглядаєте щасливою, почувши таку новину, — сказав він м’яко. — Хоча мали б. Це важливий крок у вашій кар’єрі. Еліс
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, Ладо, за ваше розуміння і такий позитивний відгук. Вам також успіху в роботі, перемоги і мирного неба.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати