Вітаю, любі читачки і читачі!

Сьогодні діє знижка 15% на мій роман «Красень і чудова дівчина»! Запрошую прочитати цю ніжну історію, купивши її за вигідною ціною!

Уривок:

— Нарешті-нарешті ви приїхали!

В її обіймах опинився спочатку дід Петро (його обличчя навіть просвітліло на кілька хвилин), а тоді почергово мама і тато.

Гаїна завмерла, спостерігаючи за радісними обіймами, і вже й не знала, чи підходити їй. Діана, як завжди, перетягнула на себе всю увагу, щось торохкотіла до батьків і поводилась як котик. Чергова комедія.

— Де Тадей? — гримнув суворим голосом дід Павло, обриваючи щасливу родинну зустріч. Дивився на Гаїну, і вона мимоволі втягла голову в плечі.

Всі позамовкали і теж на неї поглянули. Над всім будинком нависла тиша. Гаїна читала німі докори у поглядах, які бачила (або ж їй вони ввижалися через їхні з Тадеєм “несанкціоновані родиною” взаємини?).

— Він ще не поїхав в офіс, — пробелькотіла.

— Так, я ще тут, але ми з Гаїнкою квапимося, — пролунало позаду разом зі скрипом сходів.

Тадей спустився і зупинився поруч. Його плече торкнулося Гаїниного плеча, виступило наперед, трохи прикриваючи її. Рука знайшла її руку. Погляди всіх, і Гаїни теж, опустилися на їхні переплетені пальці.

— Радий, що ви всі тут, — продовжив Тадей. — Дядьку Остапе, тьотю Наталю, давно не бачились! Ви, мабуть, щойно з дороги? Сподіваюся, ви тут зручно влаштуєтесь. Можете зайняти мою спальню на другому поверсі, я в разі чого переночую в Гаїни. На жаль, ми зараз трохи поспішаємо, не можемо залишитися з вами на сніданок. В офісі багато роботи, завтра маємо з Гаїнкою повечеряти з важливими партнерами, а на вихідних відкриття гіпермаркету, тому залишимося в мене, повернемось сюди, напевно, аж в понеділок! А тепер даруйте, гарного всім дня!

З кожним його реченням брови в усіх, хто стояв навпроти, лізли вище і вище. Гаїна й сама розтулила рота, мало розуміючи, що відбувається.

Доки всі не оговтались, він повів її до виходу. В подиві родичі мовчки розступились, навіть в Діани, яка встигла почервоніти від люті, не знайшлося слів.

Гаїна, не видавши ні звуку, пленталась за Тадеєм, доки вів її до авто. Лише коли сіла всередину, і вони рушили, змогла нарешті дихати. Голос звучав тривожно, коли запитувала:

— Тадею, як це все розуміти?

— Так і розумій. У мене на тебе багато планів на найближчі дні. І не на найближчі теж. Нехай Діана розважає дідів і ваших батьків, все одно нічим не зайнята цілими днями.

— Я гадала, що вчора ти… все вирішив.

— Так, я все вирішив. Тому ми зараз їдемо в офіс. Багато роботи, кажу ж.

ЧИТАЙТЕ КНИГУ ТУТ

А також читайте мою новинку в процесі:

✨️ «До кінця днів»

***

Більше новин від мене і спілкування у моєму телеграм-каналі.

Фото, роздуми, відео та цікава інформація про творчість — на моїй сторінці в інстаграмі.

Уривки з романів, можливість зворотного зв'язку — на моїй сторінці в фейсбуці.