Дякую за довіру! Потребую вашої думки.
З ходу вибачте за спам у блозі :-) на сьогодні це останній.
Я просто не могла не подякувати, за вашу підтримку.
До відкриття передплати мене попереджали, що не варто очікувати багато продажів під час першої передплати, бо люди ще не знають тебе, як комерційного автора, чи дотримуєшся ти графіку викладки, чи не закинеш книгу десь по середині і т.д. і це дійсно так, тому мені не аби як приємно, що ви мені довірились.
На знак подяки, додаю сьогодні ще один бонусний розділ для вас, мої квіточки.
Дякую, що підтримуєте! Дякую, що довіряєте! Дякую, що ви у мене є!
І ще, хочу запитати чи слідкуєте ви за життям авторів у соцмережах? Вам цікаво дізнаватись якісь факти з життя авторів, чи ви цікавитесь лише творчістю?
Було б вам цікаво, бачити мене в одній із цих мереж, не лише як автора, а й як живу людину?
Дайте мені про це знати в коментарях будь ласка (і вкажіть соцмережу якою користуєтесь більше).
На сьогодні з блогом все. Зустрінемось, коли у мене буде щось цікавеньке для вас.
Бережіть себе!
Обіймаю. Ваша, Ксенія Стрілець.
Уривочок:
– Привіт! – радісно вітається Аделіна, коли я відповідаю на дзвінок.
– Привіт, рада тебе чути, – кажу лагідно подрузі. Хоч ми лише зранку розмовляли, та враховуючи насичений подіями день, у мене таке відчуття наче ми тиждень не спілкувались.
– Як ти? Ніжишся в обіймах красунчиків? – хитро запитує.
– Та де там, – додаю в голос нотки розчарування. – Лежу на ліжку, мокра наче курка, після того, як залізла в чужий будинок, а на додачу мій, майже голий, зад бачила вся округа.
– Що? – в слухавку чутно, як щось падає, а потім шум і сміх.
– Все в порядку? – запитую схвильовано.
– Нормально все, – швидко відповідає. – Це я трошечки з ліжка впала, а твій учень, який обіцяв любити мене нормальну і з придур’ю, тепер сміється з мене.
– Може пізніше поговоримо, раз ти зайнята?
– Ні, ні, ні, навіть не думай покласти слухавку після того, що сказала. Чуєш? – запитує, а в слухавці починає щось шуміти та булькати. – Це я наливаю собі винце в очікуванні твоєї розповіді. Подробиці. Мені потрібні подробиці.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ цікавлюся тим, як живе авторка, бо творчість - це частина особистості. Тієї самої, в якої є діти, собака, кішка, квітник, та талант до співів. Твої СЛРки - це щось дуже світле, тепле і таке обнадійливе в наш жахливий час.
Очеретяна Кішка, дякую тобі, моя квіточка, за такі приємні слова. Чекаю , коли ми з тобою заспіваємо ще щось, окрім пісні про упиря ;-)
Дякую за бонусну главу!)❤️✨ Ще не читала, але... супер!) І цікаво... ВСЕ!) Ти ж не тільки пишеш!) Все буде! Це тільки перші кроки до маленької мрії!) ❤️✨
Віра Вікторівна, так, їх любиш як дітей. До нас прибилась біла пухнаста кішечка і прожила з нами більше 20 років і ми теж не були готові замінити її, бо ніхто не буде краще за неї. Але вирішили, що у дітей теж має бути подгруга, якою для нас в свій час була наша Жанна, тому сьогодні взяли з притулку тигрову крихітку.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати