Друзі, навряд чи це збіг, що після неймовірної рецензії від Hanna Trunova мій роман "Погляд на зорі" з циклу "Земля-2" подолав одразу дві важливих позначки: 100 вподобайок та 500 бібліотек.

Складно дати визначення тим емоціям, які охоплюють письменника, коли він розуміє, що так багато читачів удостоїли його твір своєю увагою. Можливо, професіонали до такого звикли, а для когось з успішних комерційних авторів то взагалі сміховинні цифри. Але для мене це щось величезне. І це дійсно додає сил і натхнення у часи, коли, здавалося б, темніше вже майже нікуди.

Наша країна, та й узагалі світ, переживають надзвичайно тяжкі потрясіння. XXI століття виявилося зовсім не таким, як гадалося (принаймні, мені) ще на його початку. Той рівень розвитку, на який, здавалося б, вдалося видряпатися Homo Sapiens, з усім тим міжнародним правом, правами і свободи людини, вільною торгівлею та вільним пересуванням, суцільним святом гедонізму та споживання, замість моноліту виявився подібним на хиткий табурет. І дехто незгодний із сучасним світовим порядком почав щосили гамселити по ньому ногами. Проблеми і загрози, які здавалися осмисленими та усунутими людством назавжди, усе та ж банальна тиранія та агресія, усього лише мутували і реінкарнувалися у нових формах. Вони здаються навіть потворнішими та небезпечнішими у цифрову еру, в сучасному глобалізованому світі, де все із усім пов'язано, де правда губиться у какофонії брехні, а зміни відбуваються із карколомною швидкістю, яка майже не лишає часу на адаптацію.

Що й казати, майбутнє виглядає похмурим і непевним.

На яких засадах буде побудована людська цивілізація майбутнього - ліберально-демократичних чи тоталітарних? Чи, може, світ геть зійшов із рейок та приречений скотитися у хаос та анархію? Якими будуть цінності у наших нащадків? У що вони віритимуть? У чому бачитимуть сенс життя? Як зміняться та чи взагалі існуватимуть для них поняття добра і зла, любові, дружби, сім'ї, честі і гідності, правди та справедливості? 

Звичайно ж, я не знаю відповідей на ці питання. Та всі мої книги, зрештою, присвячені їх пошуку. На додачу до того, що у них я намагаюсь розповісти дійсно цікаві та захоплюючі історії. 

Тож ласкаво прошу всіх любителів наукової фантастики і просто пригодницьких гостросюжетних історій приєднуватися до лав читачів "Погляду на зорі" та "Шляху до зірок" із серії "Земля-2".

Якщо ж ви з зовсім не полохливих, і вас не відлякаєш жанром суворого реалізму, спробуйте зазирнути на сторінки поки що незавершеного (але все ж готового більш як на 60%) роману "Дзвонять дзвони". Ця книга має поки що дуже обмежену читацьку аудиторію, у тому числі через специфічну тематику та віковий ценз. Та судячи із кількості вподобайок, коментарів та рекомендацій на число переглядів - здебільшого вона не залишає байдужими тих, хто за неї все ж узявся. Цікаво буде почути і Вашу про неї думку.