Неонові мегаполіси, кохання та дроти з потилиць

Вітаю! Вже з місяць публікуюся у вас, але про блог згадала тільки зараз, тож нумо знайомитися!

Мене звуть Кіра, я обожнюю наукову фантастику, кіберпанк і відеоігри, й саме ці захоплення надихнули мене написати власну книгу — "Неон у титанових венах".

І перш ніж ви перегорнете цей допис, подумавши, що книга не у вашому жанрі, хочу сказати, що вона не тільки про майбутнє, неонові мегаполіси та дроти з потилиць, а не меншою мірою про кохання, дружбу та психічні проблеми. Обіцяю, ви не залишитесь байдужими до Джека, Ксандри, Сема та інших героїв, а динаміка "злочинець / поліціянтка" змусить ваші серця шаленіти.

Про що ж вона?

...Джек був звичайним хлопцем зі звичайного маленького містечка: непримітна зовнішність, навчання у державній школі, захоплення наукою, суворі батьки та недружні однокласники. Все тривіальне, крім... його мрій. 

Він би із задоволенням займався тим, що найбільше хвилює його уяву: шукав способи імплантувати залізо й дроти у плоть, побороти негативні побічні реакції, стрибнути над межею людської природи; і став би першим піддослідним для самого себе. Але як це часто буває, батьки зарубають шалені мрії на самому старті. Джеку довелося миритися із неспроможністю досягти бажаного, але водночас безнадійно продовжувати мріяти.

Джек не врахував одного: Канзас-Сіті здійснює бажання, наче примхливий джин з лампи, тож варто добре його сформулювати, перш ніж озвучити. Він таки добився свого: сорок кілограмів титану під шкірою, найкрутіші кіберімпланти, впевненість у власній силі, нове життя в банді, нові друзі, нове ім'я. Гроші.

Але все це навряд допоможе втекти від минулого, яке виринає у вигляді поліціантки, яку він кохав...

— Чому саме Отрі? Це щось означає?

Ага. Означає смерть Джека Морґана — хлопчиська, що був заслабким для вуличного життя.

— Нічого особливого. Прізвище одного музиканта.

Якщо вас хоч трохи зацікавила доля мого синьоволосого сина, запрошую до Канзас-Сіті 2060 року. Ви не пошкодуєте про візит!