Відгук на "Посиденьки" Ірина Скрипник.

Вітаю залишаю коротенький відгук на оповідання Ірини Скрипник "Посиденьки". У рамках марафону Тетяни Гищак.

Цікаве та легке оповідання на п'ять хвилин. Трохи нагадало мені улюблений серіал дитинства "Чи боїшся ти темряви?"

Тим, що фінал оповідання був дуже неочікуваним. Я сама, якщо чесно не очікувала. Єдине так і не зрозуміла до чого тут вампір? І як він пов'язаний з маньяком? Загалом і триллер і фентезі все в одній купі. 

Не вистачило мені мабуть ще описів самих героїв, а також як вони зустрілися та познайомилися. Якби автор додала ще декілька сторінок, то було б ще цікавіше. А ще змінила назву. Посиденьки занадто проста назва для такої цікавої історії. Це тільки моя думка.

На останок хочу порадити автору змінити шрифт обкладинки, бо імені автора там взагалі не видно. Авторці бажаю наснаги та нових звершень. Дякую за участь у марафоні.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вадим Булава
02.07.2024, 12:56:45

Гм, відгуки на книги у блогах стають все популярнішими! Це цікаво!

avatar
Ірина Скрипник
02.07.2024, 12:43:37

Обкладинку я так і не змінила:) Якось не до цього було

Інші блоги
Розділ сьогодні новий вийде з запізненням...
Не встигаю написати вчасно, тому розділ вийде з запізненням. Десь через 3 годинки... Я ще не оприділилась чи буде Ліля брюнетка, чи буде вона блондинка. Але поки я бачу її такою) — Ти як хочеш, — я різко встала
Знайомтеся Вільям
Знайомтеся — Вільям, права рука Кейт. Людина, якій вона довіряє своє життя. Вона радиться з ним, сперечається й вважає його близьким другом. А ось маленький уривок, який вийде опівночі.
10 000. Дякую ♥️
Всім привіт ✨ Просто хочу сказати дякую ♥️ Як і всі інші свої книги, я писала цю для себе. Як особисту терапію, як особисту надію. Геть не думала, що хтось її побачить. Але минув час, і я все ж наважилася показати її. А
новинка на моїй сторінці
Це оповідання могло б увійти в збірку "Крихкі серця", якби пройшло відбір. Воно увійшло до папки "Кращі", але укладачі відібрали кращі з кращих, і моє не влетіло. Спіткнулися на тому, що нещасна бабуся з оповідання
Небезпечний момент... ❤
Алістер, здається, це відчув — його погляд ковзнув по її обличчю з занепокоєнням. — Ви… Не виглядаєте щасливою, почувши таку новину, — сказав він м’яко. — Хоча мали б. Це важливий крок у вашій кар’єрі. Еліс
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше