Про творчий затик, давню авторську любов
і її вплив на чоловічих персонажів.
Я пишу, чесне слово. Дівчину і буревій бо насправді там написано десь половина, та й ту буду ще правити по ходу діла. Я дуже стараюся писати. Я знаю, що буде далі і знаю, що треба писати зараз... але не знаю як. Бо вже втретє переписую маленький шматочок, а він усе ще якийсь не про те і постійно повертає в якісь нудні нетрі, а-ля "лекція на тему".
Зато в мене за вихідні найчудовішим чином написався чоловічий перс зовсім для другої книги, написалося декілька ключових сценок з ним і план його розкриття перед широкою публікою. Ще там з’явився опис його найкращого друга, те, через що його почала боятися сестра, те, як він вперше побачив героїню і публічно здавав аналізи, і навіть шматок вірша - розмови зі світом. Я поняття не маю, коли буду ось це писати. Це навіть не фентезі, це кіберпанк з детективом і супергероями, який можливо взагалі не будуть читати. Але ж, зараза, пишеться, 52 тисячі знаків за одну тільки суботу.
А тут треба і виходить не те, хоч ти трісни))
А іще при розмові з Анні Кос (доречі, в неї зараз викладається чудова і весела книга про шахрайку і мага-вченого, котрий вирішив позбавитися сімейних проблем до їх винекнення. Ось ця Леді ходить перша ) згадала одного улюбленого персонажа, характер котрого проявився в багатьох моїх героях. Він є і в Роані, і в Вітару, а вже скільки його в Юмілі Велівера))
Кому ціково, звуть того перса Спайк Шпігель, про нього в вікіпедіє є стаття. Це перс зі старої манги, хоча я з ним познайомилася завдяки повномертаржному аніме "Ковбой Бібоп. Достукатися до неба". Це така фантастика, місцями наукова, про Марс, терориста, котрого ближче до закінчення дуже шкода і порятунок людей тими, кого та проблема, здавалося б, взагалі не стосується. Ось яке діло до якогось терориста мисливцям за головами? Особливо тоді, коли тебе вб’ють, варто ним зацікавитися. Але Спайк то така фігня, котра робить те, що потрібно зробити, бо потрібно. Мовчки. І не зважаючи на перешкоди. Він просто іде і робить. Ну, диво ж, а не персонаж))
Якось я дуже довго шукала картинку, де він не курить))
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДобрый день. Люблю читать ваши книги. Вы замечательно пишите. Легко читается. Есть и юмор и философия, и приключения)) спасибо. Стараюсь комментировать, но последнее время комментарии под книгами не отражаются. Поэтому пишу в блог. Очень понравилось начало Дівчина і буревій. Читаю с удовольствием
Тетяна Гуркало, Или бот просто завидует хорошим комментариям и их не показывает
У вас все виходить цікавим.
Асана, дякую))
А натхнення це в принципі штука мінлива, вередлива й непередбачувана. В мене (фентезятніци до мозгу кісток) лежить дві отакі чернетки: про кіберпанк і космічно-психологічна фантастика. Обидві раптові, нетематичні і коли їх доводити до ладу не зрозуміло.
Але ти краще насолоджуйся. Прийшло - нехай пишеться! ❤️
Тетяна Гуркало, Агааааа))))
Що б ви не написали я це хочу купити в папері (найвища градація в моїх оцінках) і перечитуватиму, коли треба буде дати моїй кукусі вітамінку. Тільки якщо на горрори раптом не перейдете :Р
Liudmyla Masliuk, дякую))
А що до хорора, то на "Звичайна собі робота" в мене жахи, але люди кажуть, що місцями таки гумор))
Сіста
Наталка Черешня, :)))
Головне, що пишеться. Впевнена, вийде гарна робота
Ірина Скрипник, дякую))
Мені здається,щоб Ви не писали- вийде чудова історія. Натхнення Вам ,і дійсно,пишіть для себе і душі, зараз це особливо важливо.
Алла Лосева, дякую))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати