Злочинна пристрасть

Привіт!

Хочу поділитися з вами початком незвичної історії, яка вчора стартувала на Букнет. Книга має назву Злочинна пристрасть.

Ділюся уривком розділу та запрошую до читання.

На світлині дівчина здавалася зовсім бездоганною. Біла блузка, спідниця плісе за коліно і туфлі човники на плоскій підошві. Красиве волосся акуратно зібране на маківці, чисте обличчя без грама косметики..., і фігура. У Єремії Мельник доволі спокуслива фігура, яку не може приховати навіть мішкуватий одяг. Та найбільше Марка вразили очі дівчини. На фоні темно русявого волосся вони здалися йому небесно голубими. Єремія надто ідеальна, щоб бути такою насправді.

Саме з доньки Мельника варто розпочати крах його кар'єри, -- подумав Марк, підсвідомо погодившись на співпрацю з Тереховим.

Приєднуйтесь!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ірина Айві

2081

відслідковують

Інші блоги

Ісса Белла

Чому читач мовчить?

Привіт, літературна спільното! Люблю я на вечір закидати тему для теревеньок. Не знаю, як ви, а я… Іноді дивлюся на статистику і думу думаю: Читають… але мовчать. Ні коментаря. Ні смайлика. Ні «о, це було боляче»

Аріна Спел

Вибір обкладинки для новинки.

В неділю. першого березня, стартує нова книга. І хочу спитати вашої думки щодо обкладинки. Я, як завжди, на роздоріжжі) А також цікаво, чи висачить вам однієї назви, аби зрозуміти, про кого буде ця історія? Бо читачі в

Вікторія Грош (Rouce)

Замкнені у бібліотеці: випаковість, чи ні?

Всім привіт. Історія Павла та Ясі продовжується. Сьогодні у них буде весела ніч у бібліотеці. Фрагмент глави: Ми сиділи в бібліотеці вже другу годину. Я намагалася зосередитися на розділі про когнітивні особливості

Герман Харрінгтон

Озвучка твору.

Ну що ж, оповідання ПЕРЕСТРІТ спеціально писалося на один з конкурсів в жанрі ґорор. Призове місце він не зайняв . На що, я особисто не розрахував - тому, що насправді це не чистий ґорор . Але виграв

Торі Рід

Чи займаєшся ти зараз тим, про що колись мріяв?

Чи було у твоєму житті відчуття, що ти ніби не на своєму місці? Що робиш щось «правильне», але не те, що відчуваєш своїм… Я часто думаю про це. Про ті моменти, коли раптом ловиш себе на думці: а якщо я можу більше?