Вітаю! Це мій черговий відгук на твори авторів-учасників марафону.
Прочитав оповідання Валерії Серпень Легковажна і одразу ж впізнав в історії багато подібних моментів з життя знайомих, а тако ж і з власного. Окрім фіналу. :)
Трохи дивує коли жінки так довго тягнуть з розірванням стосунків. Ми ж не у Франції, де пари оплачують кожен свій рахунок і для них це норма. Звісно в цьому не має нічого поганого, але в ситуації з героїнею це якийсь треш, як на мене. Хіба за стільки часу вона не здогадувалася ні про що? Окрема тема, коли починаються консультації з батьками. Для нормального сімейного життя дітей ще в школі мають навчати, що слухати батьків у питаннях особистого життя - хрест на тому житті.
Люблю коли коротка проза змістовна. Дякую. Сподобалося. Рекомендую.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗавдяки вашому відгуку дізналась про марафон і прочитала "Легковажну". Дякую
Айсі Дора, Це добре, значить блог не даремно ведеться :)))
Прочитала оповідання після Вашого відгуку. Вважаю, що ГГ просто мала до того чоловіка почуття – і так, могла дечого не помічати, бо ж десять років мрій про нього одним разом не викинеш. Якби вона жила із ним з тих самих причин, що він з нею – бо "зручно" – розійтися було б значно легше, як тільки б зробилося "незручно", тоді як власні емоції прив'язують.
Dana N, Напевно так воно і є. Просто мені це незрозуміло :)
Дякую!!! Насправді у мене теж виникає питання чому люди терплять абʼюз у стосунках. І це не тільки жінок стосується... Гадаю, що виховання і приклад сімї, в якій вони зростали неабияк впливають на світосприйняття.
Зі світлим святом Великодня! Нехай Господь Вас оберігає!
Валерія Серпень, Дякую!!! Навзаєм!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати