Закінчила книгу. Кінець, але початок

Привіт, любі мої читачі та відвідувачі блогу!

Що ж, я закінчила свою книгу Дім втрачених ілюзій Вже вийшла остання глава та епілог. Але це не кінець, а тільки початок, так як на днях я почну публікувати другу книгу серії, продовження пригод Дена та його друзів. Увесь екшн, скло, драма і все-все-все ще попереду. Дякую Вам, що були зі мною увесь цей час. Якби не ваша підтримка, вподобайки та коментарі — я б, напевне, не написала цю книгу. Дуже вдячна і звичайно, сподіваюся, що ви будете підтримувати мене і далі — коли я буду описувати найважливіші, найпохмуріші та найдраматичніші події в цій серії. Дуже Вам дякую!

 

 


 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ханна Трунова
27.04.2024, 22:04:55

Ти молодчинка! ♥♥♥ Історія в тебе вийшла дуже класна..))) Я ще тоді, в 2014 наче році, була в дикому захопленні від неї. А зараз мої симпатії тільки виросли. Не помітити, як ти запарилася над сюжетом, просто неможливо. А Ден став моїм крашем назавжди ♥♥♥ Хоча він багатьом не подобається... Натхнення тобі ♥♥♥

Показати 4 відповіді
Ханна Трунова
27.04.2024, 22:28:24

Eva Lukyanova, Умгу)))

Інші блоги
18+ так чи ні?
Що ви очікуєте від позначки 18+ і «дуже відверто»? Чи привертають вашу увагу такі книги? Чесно зізнаюся: прийшовши на Букнет, я зовсім не планувала писати відверті історії. Але згодом, радше як експеримент, з’явилася
Марафони ❄️❄️❄️
Маю питання, чи всі дотримуються правил в марафонах? А якщо людина не готова, навіщо бере участь? Не зовсім розумію логіки. Може мені пояснять?
Оновлення та зміни!
Вітаю вас, любі мої букнетівці! Змушена змінити графік оновлень, бо трішки не встигаю. Тож проди: щодень але о 00:00! Ну і спойлер до сьогоднішнього розділу: Авто рушає повільно, ніби з миром. А я, виснажена, замерзла
Як не з’їхати з глузду, редагуючи власний текст?
Сьогодні хочу торкнутися теми, яку впізнає кожен, хто хоч раз сидів над рукописом довше, ніж над тарілкою супу в дитинстві: вічне редагування. Так, саме те, коли ти переписуєш одну сцену тричі, потім п’ять разів, а на сьомому
Трохи про мою книгу Весна для Віки.
Нарешті я дійшла до моменту, коли моя героїня заморожує своє серце. Вона робить це не через злість або ненависть, а щоб позбутися болю від втрати коханого і змиритися з політичним шлюбом. Її вибір був усвідомлений: вона боялася,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше