Як ви навчаєтеся? Я зробила все, як не треба. Свою першу роботу писала і відразу публікувала. Потім мала зауваження та виправляла. І ще буде купа змін. Чи хтось так робить?
Купа змін — це цілком нормально. Я свою першу історію почала писати ще давно,у 2014 році. З того часу вона пройшла купу трансформацій. І тільки зараз я відчуваю, що на правильному кроці. Що віднайшла свій стиль, у якому мені комфортно. А редагування та шліфовка — це цілком нормальна річ)))
Сто п'ятдесят разів редагування і ще опісля стільки ж. Принаймні, у мене так. Інколи аж нудить від редагування, та шліфовка того вартує. Гарно мати чорновик, так легше домальовувати сюжет і по ходу написання додавати нові відтінки історії. Нема краю довершеності, тож я досі не зовсім вдоволений тим, що виходить. Це письменницький фатум. Заздрю тим, хто не відає таких мук. :)))
Знаєте, я редагуванню приділяю не стільки часу, як написанню. Я чернеток фактично не маю, та це мені особливо не заважає у роботі! Головне - чудово розуміти суть свого сюжету та не забувати повторювати орфографію! Тоді все буде добре:)
Помилки навчають краще, ніж будь-які поради)) Отримуєте зауваження — дивіться ще й на автора, який вам вказує на щось. Іноді буває, що дати пораду легше комусь, аніж впорядкувати власне. Якщо прислухатиметеся до всіх і виправлятимете після кожної "незалежної" думки — надовго вас не вистачить. Почитайте інших авторів, і визначте для себе, чия думка насправді для вас важлива. Не розпиляйтеся на всіх)) Не бійтесь помилятись) Натхнення вам)
Кожен автор підбирає кращий для нього спосіб. Особисто я спочатку дописую роботу, редагую кілька разів, щоб не було пробілів у сюжеті, і вже потім публікую.
Хтось з авторів робить десяток глав наперед, починає публікувати, щоб був запас, і одночасно продовжує писати, тож постійно є запас.
Ніна Горлиця, То по вашому бажанню, я ні до чого не змушую))))
Але час вам допоможе поставите своє перо))
Просто я це робив сам, а у вас тут цілий сайт))
Вітаю моїх читачів! Сьогодні міжнародний день електронної книги, з чим вас і вітаю! Саме сьогодні я хочу присвятити блог своїй вдячності вам всім - тим хто читає мої книги, коментує, підписується на мене в соцмережах, щоб
Опівночі в «Порталі у Гріх» ми зустрінемо Флоріана. Дочекалися! Наша читачка нарешті побачить, як виглядає цей вигаданий принц з книги Христини Вілем «Я знала сюжет. Це не допомогло», адже до цього вона не бачила
Всім великий привіт! Сьогодні діє знижка на класну історію про школу, мажорів - близнюків і двох сестер, що навчалися з ними в одному класі Подвійна залежність Що робити, коли хлопець твоєї мрії стоїть у тебе на порозі,
Щоденник служниці сьогодні на 30 місці в категорії Історичний любовний роман та на 9 місці в категорії Історичний роман. Дякую за підтримку, а Софі Вален за рекомендацію)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене одна книга прихована. Там таке, що людям соромно показути. Не хвилюйтесь
Купа змін — це цілком нормально. Я свою першу історію почала писати ще давно,у 2014 році. З того часу вона пройшла купу трансформацій. І тільки зараз я відчуваю, що на правильному кроці. Що віднайшла свій стиль, у якому мені комфортно. А редагування та шліфовка — це цілком нормальна річ)))
Ніна Горлиця, Часом можна так і зробити) відкласти в стіл рукопис, а потім повернутися))
Сто п'ятдесят разів редагування і ще опісля стільки ж. Принаймні, у мене так. Інколи аж нудить від редагування, та шліфовка того вартує. Гарно мати чорновик, так легше домальовувати сюжет і по ходу написання додавати нові відтінки історії. Нема краю довершеності, тож я досі не зовсім вдоволений тим, що виходить. Це письменницький фатум. Заздрю тим, хто не відає таких мук. :)))
Ніна Горлиця, Так і є. Дякую, що заглянули і оцінили. Мені приємно, що й казати. :)
Знаєте, я редагуванню приділяю не стільки часу, як написанню. Я чернеток фактично не маю, та це мені особливо не заважає у роботі! Головне - чудово розуміти суть свого сюжету та не забувати повторювати орфографію! Тоді все буде добре:)
Помилки навчають краще, ніж будь-які поради)) Отримуєте зауваження — дивіться ще й на автора, який вам вказує на щось. Іноді буває, що дати пораду легше комусь, аніж впорядкувати власне. Якщо прислухатиметеся до всіх і виправлятимете після кожної "незалежної" думки — надовго вас не вистачить. Почитайте інших авторів, і визначте для себе, чия думка насправді для вас важлива. Не розпиляйтеся на всіх)) Не бійтесь помилятись) Натхнення вам)
Анні Ксандр, Дякую) слушна порада
Кожен автор підбирає кращий для нього спосіб. Особисто я спочатку дописую роботу, редагую кілька разів, щоб не було пробілів у сюжеті, і вже потім публікую.
Хтось з авторів робить десяток глав наперед, починає публікувати, щоб був запас, і одночасно продовжує писати, тож постійно є запас.
Ніна Горлиця, То по вашому бажанню, я ні до чого не змушую))))
Але час вам допоможе поставите своє перо))
Просто я це робив сам, а у вас тут цілий сайт))
Ні, в мене своя методика: https://booknet.ua/blogs/post/372904
Ірина Скрипник, Здається в мене теж так буде. Скелет - все здається зайвим і викидаєш. А потім напліплюєш частинками.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати