Знижка і не тільки❤️

Привіт, мої любі❤️

Сьогодні діє знижка на завершену книгу “Грозові небеса”, багато хто з вас уже знають цю історію та разом із героями переживали всі складнощі на шляху до їхнього щастя. А якщо ви ще не читали цієї книги, то сьогодні саме час скористатися можливістю придбати “Грозові небеса” за найнижчою ціною❤️

Тож залишаю вам маленький уривочок книги та зустрінемося у коментарях❤️

Скинувши одяг, заходжу в холодну воду, відчуваючи, як м’язи зводить від температури, але Саша кричить з берега, що там тоне кошеня, і вдихнувши на повні груди, пірнаю відпливаючи від берега. Але хоч вбий, не бачу я того кошеняти! І вже допливши до середини, озираюсь, аби запитати, де воно хоч? Але бачу… як ця зараза бігає берегом, збираючи мій одяг та сміється.

      — Сашо! — вона підіймає на мене погляд та згинаючись від сміху, ховає за спину речі. — Я вб’ю тебе!

      — Сумніваюсь, — дівчина не втікає. Лиш відходить подалі та знявши мій піджах, вивертає його, кидаючи на траву і сідає згори, із посмішкою спостерігаючи за тим, як я пливу до берега, сам не розуміючи, що робити далі.

Також, запрошую вас до книги “Палка ненависть”, яка сьогодні зайняла друге місце у списку бестселерів. Історія Антона (сина Саші та Нестора) та цілеспрямованої Квітослави, що зачарувала чоловіка. З цією парочкою точно не буде нудно, про це подбають його численні родичі. Саме там ми зможемо зустріти і Нестора з Олександрою, і його сестричку Кіру і Валентина, про якого теж є окрема книга (але про це трішечки згодом). А поки, залишаю вам шматочок опівнічного оновлення і до зустрічі в коментарях під книгою, буду рада дізнатися ваші враження❤️

— Я б запропонувала тобі допомогти, але краще поспостерігаю за тим, як ти працюєш, — спираючись стегном на капот автомобіля, спостерігаю за тим, як Антон розстеаляє плед, беззвучно лаючись на траву, що не хоче приминатися, та на мурах, що розбігаються з мурашника, в який він вступив. Лається, але не зупиняється. І коли мурахи нарешті відвойовують свою територію, а чоловік пересуває плед лівіше, розстеляючи його просто по центру галявинки, я нарешті підходжу, опускаючись на застелену землю. Антон же дістає два лоточки з їжею та підсуває один до мене, надто дивно усміхаючись. — Там ціанід?

      — Ти гадаєш, я зміг би отруїти тебе?

      — Після пригод з твоєю мамою? — він відвертається, приховуючи сміх, що рветься назовні, але нічого не вдається. Я й сама вже можу сміятися з цього… а ще кілька годин тому плакати хотіла.

І до новинки❤️

Книга про Валентина та Емілію, під назвою “Брудні наміри”, вже на моїй сторінці❤️ Оновлення 4 рази на тиждень, але вже незабаром перейдемо на щоденну публікацію❤️ А поки – зустрічаємося завтра о 6.00 на сторінках новинки❤️ На нас очікує чимало важких тем, таємниць минулого, драми, розкриття стосунків між всиновленою дитиною та батьками, які прагнуть дати йому все найкраще, шлях становлення особистості та звісно ж, побудова здорових стосунків❤️ Тож, запасайтеся серветками і запрошую до новинки❤️
І залишаю уривочок❤️

Я знову почуваюсь загнаною в кут, коли він робить крок назустріч, зачиняючи двері, позаду мене та клацаючи замком. Демонструє, що виходу звідси немає і єдиний шанс на порятунок — розмова. Проте… мені нічого йому сказати. Особливо, тепер. Усі слова, які я могла б промовити йому, давно втратили своє значення. Усі, крім цих:

— У мене є хлопець, — темні, майже сині від гніву очі, сяють зловісним полумʼям, коли Валентин криво всміхається, наближаючись до мене, та зупиняється лиш тоді, коли його тіло втискає мене в стіну, до якої я марно відступала.

— Я ще не пропонував тобі зустрічатися, тож хлопця в тебе немає.

— Дуже смішно, самовпевнений ти шматок лайна! — відштовхуючи його, намагаюся вибратися звідси та відійти, але чоловік кладе руки на мою талію, боляче стискаючи, та змушує залишитися на місці, схиляючись до мого обличчя.

— Можливо… але ти досі в мене закохана, правда? Ти не вмієш брехати, Еміліє, — його губи майже торкаються моїх, навіюючи спогади з минулого. З тих часів, коли я вірила, що між нами може щось бути. З часів, які залишили море болючих уроків, в які не варто повертатися.

Ну і звісно, запрошую до моїх соцмереж, адже незабаром друком вийде книга “Таксист для навіженої”, тож якщо ви бажали примірник – шукайте всі деталі у моєму інстаграмі❤️

До зустрічі на сторінках моїх книг❤️

З любовʼю, Дарина❤️