Друге життя на Фаргосі

Вітаннячко, любі друзі.

Попереду - вихідні, і сподіваюся, що у вас буде більше вільного часу для читання. 

От не живеться мені спокійно, точніше, моїм героям через мене...)) Чи задоволена я тим, що вийшло? Так. Однак думка буде об'єктивнішою, коли мине деякий час, і я знову прочитаю написане. А ще краще - якщо це прочитає хтось інший та висловить свою думку :

- От скажи, як довго це триватиме?

- У нас є півтори години до обіду. Ні не так, у нас є час на те, щоб привести себе в порядок і насолодитися спокоєм. Так що ти дуже доречно.

- Тоді не зволікатимемо.

- Так, невідомо скільки триватиме ще дія снодійного. - сказав Клаус.

- Не хвилюйся, сьогодні додамо ще. Хай спить. 

«Якого довбаного…

Мені було страшно. Дуже страшно. Все всередині завмирало від усвідомлення, що зараз, мабуть, вирішується моя доля.

Всім приємного читання й тихого неба над головою!