Сотні очей були прикуті до двох застиглих силуетів: статного чоловіка, що покірно схилив високе чоло і сухенької старенької бабусі, долоні якої обхопили голову владики. Через короткий відрізок часу Візфолл з жахом відскочив від провидиці, обличчя його спотворилося і стало білішим, ніж у мерця, король важко зковтнув і похитнувся.
- Ні... - прошепотів він. - Це кінець усьому...
У повітрі повисла дзвінка напруга.
- Я показала тобі, те, що відкрив мені Великий, - Вахі в знемозі опустила руки, дрібні бісеринки солоної вологи виступили на старечому чолі. - Лише в її силах зупинити смерть, - провидиця вказала на Алію, що скромно стояла осторонь.
Король повільно підняв очі й уперше подивився на дівчину без звичної ненависті й презирства, його погляд виказував лише щире здивування й нерозуміння.
- Але... як? - схоже, Візфолл не міг поєднати страшне майбутнє, що відкрилося у видінні, з дуже вразливою бренною. - Вона... вона...
https://booknet.ua/book/alyasila-vognyu-kniga-2-b415006
Сьогодні вночі постараюсь викласти наступну проду, допрацьовую главу)))
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе секрет ))) Дізнаємось, коли прийдуть дні Довгої Ночі))) А хто Алія стане вже відомо зараз)))
Що ж Вахі йому показала,що аж дійшло...???
Чекаю!!! ❤❤❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати