Дорога Смерті. Розділ 31.

Вітаю всіх!

Найнебезпечніший розділ книги  - Дорога Смерті, місце де смерть і небезпека підстерігає на кожному куті і врятуватися від них майже неможливо. Про тих, хто не зміг її пройти і залишився там, забувають назавжди. Скільки їх, скільки тих хто так і не повернувся? 

Стіни закривалися і відкривалися.   Між ними були рови, які потрібно     перестрибнути, але стрибаєш рівно між наступні стіни, і якщо не відійти, то повністю роздавлять. Ах так, ще забула сказати стіни повністю всіяні маленькими, ледь помітними гострими шипами.

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступна цитата, небезпечний і ризикований вибір. Тому що, як виявилося, пройти може лише одна. 

- А тепер, Аделі, просто біжи, наскільки швидко можеш. Біжи! - прокричала я. 

Аделі здивовано подивилася на мене, потім перевела погляд на важіль, кивнула і нарешті побігла.

Я зрозуміла, що тут може пробігти тільки одна людина і можна буде використати важіль, який закриє стіни. Що ж, тепер залишається все правильно зробити.

 

( Міджорні ще й учкладнив бідній Аделі задачу, того уявіть, що це рівна поверхня, а між нею рови) 

А от в Анджелі завдання не легше, їй потрібно видертися до спеціально важелі, щоб відключити дорогу) 

Анджеліка зачепила гачок, і почала лізти на платформу з допомогою канату. До заповітного важеля залишалося ще декілька платформ.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А от в наступному розділі Анджеліка зустрінеться зі справжньою небезпекою. Але чи врятує її хтось? Врятує ж? Вони Чорні Темфрі, вязні цього місця у яких немає способу вийти. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запрошую на свій телеграм - канал, де ви зможете знайти багато візуалізацій персонажів і інформації про них. А також думки одних персонажів про інших і багато іншого. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Щоденник служниці - новий візуал
«Що зі мною, пресвята Діво? Чому? Чому так жарко і боляче? Хоч би не захворіти... страшно втратити таке місце...». Руки тремтіли. Голос зривався, горло ніби стискало. В церкві було напівтемно. Святі уважно, наче співчутливо,
Зображення війни в художній літературі
Війна в художній літературі — це не лише битви, зброя та військові події. Письменник може показати її через долі звичайних людей, які опинилися в надзвичайних обставинах. Війна змінює людину, її характер, погляди,
Знижка на "Аферистка для Слідчого"
Любі мої, сьогодні на книгу "Аферистка для слідчого" діє знижка "Аферистка для слідчого" Я — найкраща аферистка королівства. Майстриня сотні облич. Якщо вам потрібно здобути щось незаконне — ви йдете
Продовження + ілюстрації
10-та частина книги вже опублікована. Приємного читання) (Майже) побачення — Тоді краще посидьмо. Тут атмосферненько. — Угу і справді. Що робити будемо? Можемо побалакати про щось? — Ну, можна... - Ксеня раптом зрозуміла,
Автори, а для чого пишете Ви?
Для чого ми пишемо: щоб бути почутими чи щоб почути себе? Цікаве запитання… Ставлю його Вам і сама усміхаюся, бо раптом зрозуміла, що й моя власна відповідь не така вже й однозначна. А справді - для чого ми пишемо? Для
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше