ФАКТАЖ

Персидські хлопчики перші п’ять років свого життя проводили відокремлено від батька. Вони жили з матір’ю та іншими жінками – служанки та родичів, але потім для хлопців наставав час навчання справи воїна та правителя.

Геродот писав: «Дітей з п’яти до двадцятирічного віку перси навчають тільки трьом речам: їздити верхи, стріляти з лука та бути правдивими»

СЮЖЕТ

Мардоній ще раз роздивився хлопця. Як можна в шістнадцять років не вміти користуватись зброєю? Або малий бреше і хитрить, або в цих землях не вміють цінувати такий подарунок Агура-Мазди як народження хлопця. В Персії всі хлопчики живуть з матір’ю лиш перші п’ять років, потім до двадцяти літ вчаться військовій справі у навчальних таборах.

–        Шістнадцять років, а він зовсім не вміє користуватись зброєю? – схоже у царя промайнула така ж думка.

Діти Степу. Розділ VII