ФАКТАЖ.

Саме тактику спаленої землі, застосували скіфи, коли в 513 році до нашої ери, прийшов війною Перський цар Дарій І з роду Ахеменідів.

Дарій I мав намір підкорити скіфів і приєднати їхні землі до Персії. Він зібрав велику армію і вторгся в скіфські степи. Скіфи, дізнавшись про вторгнення, вирішили не зустрічати персів в бою, натомість відступили в глиб степів, залишаючи за собою спалені землі.

Скіфи палили степи, щоб позбавити перську кінноту їжі та труїли колодязі, аби перси знемогали від спраги. 

Ось як описує тактику скіфів грецький історик Геродот:

"Скіфи, у свою чергу, не стали вступати з персами в бій, а відступали, спалюючи все, що зустрічали на своєму шляху, щоб персам не стало де взяти корму і води для коней і людей. Вони навіть спалили свої власні оселі, щоб перси не могли їх використовувати". 

СЮЖЕТ 

Голуб якийсь час мовчав, потім сито відригнув і почав розповідати.

Кілька днів тому, рахувати він не вмів допомагав собі пальцями. Виходило більш як десять, точніше пояснити був не в змозі, тут проходило військо сколотів. Забрали з собою з городища людей худобу, воду в колодязі отруїли – Велимир вдячно поглянув на Зену – і спалили все вщент. Схоже, що сколоти втікали від іншого війська. Більшого, значно більшого. Зрозуміло, що то були перси, яких було більше ніж зірок на небі. Голуб бачив це все із сосни, біля якої зараз лежала Зена. Те військо безперервно йшло стільки днів, як пальців однієї руки.

–        Ви прийшли, потім – завершив свою розповідь Голуб

–        Скільки днів минуло?

Голуб подумав і показав чотири пальці...

Діти Степу. Розділ ІV