В рамках безстрокового марафону (https://booknet.ua/blogs/post/363457 ) натрапила на коротеньке оповідання Єльфійська натурщиця Dark Overlord https://booknet.ua/book/elfiska-naturshchicya-b419622. Для мене оповідання виявилося цікавим тим, що містить певні сенси між рядків літер. На перший погляд його можна було б назвати легким, аби головному героєві не відтяли в кінці голову. У підсумку гумор тут виглядає скоріше як іронія. Можливо автор і не закладав якихось глибоких сенсів у свій твір, тоді це означає, що ці сенси заклалися всупереч його бажанням.

Серед художників написання портретів, якби реалістично такий портрет не виглядав, вважається нижньою сходинкою порівняно зі створенням нових образів. Художник в цьому оповіданні — втілення поняття “творчість”. Все життя він створював нові образи, довів до досконалості свої вміння і у фіналі, будучи вже похилою людиною, що однією ногою стоїть у могилі, таки створив свою Галатею. Ну й що з того, що помилився зі статтю? Стара людина, буває. Не оцінили його творчість. Ба більше — відтяли голову художнику, звівши нанівець всі його таланти.

Цікаво було б познайомитися і з іншими творами автора)