1 рік з Букнет (знайомство з автором)

Дорогі мої читачі♥, мені важко повірити, що час так швидко промайнув. Здавалося, що ще тільки вчора я зареєструвалася на цьому сайті, а вже сьогодні святкую свій перший рік. 

Буду відвертою, я боялася публікувати свої роботи на загал, але тепер розумію, що це було помилкою. За цей рік мною написано більше 700 сторінок, опубліковано 10 історій з 14 існуючих. І це все завдяки Вам, моїм читачам. Ваша підтримка, любов і теплі слова стали моєю мотивацією. Під кожною роботою Ви писали мені, що очікуєте продовження і я його писали з великим задоволенням.

За один рік у мене з’явилася немаленька аудиторія. Щоразу, коли я бачу нових читачів, я відчуваю радість. Але не менш щасливою мене роблять мої постійні читачі, які підтримують кожну мою історію, не залежно це гет чи слеш. Я ціную кожного і щиро вдячна, що Ви розділяєте мою творчість. 

Окремо хочу подякувати прекрасним авторам, з якими я мала змогу познайомитися не тільки на просторі Букнет, а й в реальному житті. Ви всі надзвичайно круті і Ваші роботи надихають. Я вдячна за підтримку, за поради і радію, що ми можемо підтримувати контакт. 

За цей рік я приходила до Вас як з експериментами, так і щоб поговорити про своє вигорання чи розбите серце. Але думаю, що варто трохи привідкрити завісу того, хто весь час ховався за псевдонімом Zhelizna і трохи розповісти про себе.

Моя муза давно хотіла, щоб я зареєструвалася на Букнет. Я довго відтягувала цей момент аж поки не сходила на одне цікаве побачення з Тіндеру. Спойлер, воно мало того, що було невдалим, так я щей сильно захворіла. І от я лежу вдома з температурою 39, світла немає, бо блекаут і думаю чим би мені зайнятися. І тоді я вирішую зробити швидкоруч обкладинку у фотошопі для книги Vendetta, щоб опублікувати її. Тоді я ще не знала, що і до чого, погано редагувала текст і не до кінця розуміла алгоритми Букнет. Перші перегляди гріли мені душу і раділа кожному. 

А потім пішли новорічні свята і я вирішила також виставити книги “Принцеса Еміратів” та “Прокляття роду Нахайян”.  Історія про Катаріну принесла мені мою першу аудиторію. Я прочитала стільки коментарів, що була дуже здивованою. Я її написала у 19 років і тоді навіть не замислювалася над тим, що хтось так сильно може її полюбити. 

“Баланс” - мій перший опублікований слеш. Я дуже боялася його виставляти, оскільки, розуміла, що не всі сприймуть подібну історію. У мене почалися відписки і було мало переглядів, але я вирішила продовжувати публікувати далі, що було вірним рішенням. З’явилася нова аудиторія і десятки читачів, які чекають мого слешу. Дякую Вам за це. 

“Через терни до зірок” - історія, яка отримала найменше любові, чому я здивована. У неї було вкладено так багато сил, але все було марним. Через неї я отримала вигорання і хотіла перестати писати. Та моя муза цього не допустила. 

А далі були “Another Love”, “Poison for Love”,  “Mafia”  та  “Stigma”. Я згадала як це писати для себе, а не гнатися за переглядами і знову почала отримувати кайф від цього. 

Чому мій псевдонім Zhelizna? Усе просто, це моє прізвище. На щось епічніше у мене не вистачило фантазії. Якщо комусь цікаво, як я виглядаю, то ось мій особистий Інстаграм https://www.instagram.com/ivannazhelizna?igsh=N3VlcDVkOG1tMTkz, а також я веду (трохи закинула) книжний ТікТок https://www.tiktok.com/@authorzh?_t=8iQ7fOg0FQT&_r=1

Пишу книги я з 16 років, наразі маю їх 14. За професією і покликом душі я юрист, але авторство одне з моїх хобі (я досить творча людина по житті). В основному пишу для себе та своєї музи, якій всім завдячую. Ви навіть не уявляєте, як багато роботи за кадром вона робить, щоб вийшла нова історія. Я тебе дуже сильно люблю♥

У честь мого міні-свята до книги “У полоні Еміратів” вийшов додатковий розділ. Фінал уже близько, тому не пропустіть оновлення. 

Якщо маєте якісь запитання до мене, то рада буду відпусти у коментарях. 

Блог затягнувся, але мені хотілося з Вами познайомитися. Дякую, що дочитали його. Дякую, що підтримуєте мою творчість. 

 З любов’ю, автор Zhelizna