Навіть дивлячись на чужі рани можна збожеволіти

Давно не спілкувалися. Як ви? Як ваш новорічний настрій? Заходьте на проду на "Ейлінг". 

— Мій хлопчик не такий, як ви. Його шрами дуже скоро вилікують і він займатиметься далі своєю справою. Як воно і мало бути. 

 

— Чим він краще за мене? — злетіло з губ швидше, ніж я встигнула закрити собі рота. Лізти в конфлікт з головою Конгресу було не меншим самогубством, ніж стрибнути з даху. 

 

— Тим, що від нього залежатиме життя громадян нашого Полюсу. 

 

— Але від мене теж буде залежати чуже життя, — знову вирвалося. 

 

— Здорових громадян, — акцентувала вона й сунулася на вихід, обминаючи мене наче предмет інтер'єру. — В Полюсах живуть лише здорові. А ви лікуватимете тих, хто не нестиме ніякої користі своїм існуванням, а лише шкодитиме психічному здоров'ю звичайних громадян. Хіба ви не знали, міс Вейнс? Навіть дивлячись на чужі рани, можна збожеволіти. 

Ще, є буктрейлер на "Закохану". 

Телеграм

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Хто ж цей загадковий незнайомець?
Привіт❤️ Таксс... А я тут із спойлером до нового розділу моєї новинки — "УСІ ТВОЇ СЕКРЕТИ", який вийде опівночі. Там ви дізнаєтеся, хто ж цей незнайомець. Скажу лише, що він спробує переманити Кіру на
Будинок, де жили наші голоси — Завершено!
Сьогодні поставлена фінальна крапка ще в одній історії Юлії та Олександра. А якщо згадати, з чого все починалося, то ця крапка насправді складається з дуже багатьох доріг, листів, ключів, спогадів і слів, які герої колись
Творчість на Ctrl+c
Де проходить межа між натхненням і копіркою? Роздуми над сучасним самвидавом Сьогодні натрапив на один дуже популярний твір однієї авторки: високий рейтинг, купа коментарів, активна підтримка колег по цеху. Вирішив поцікавитися,
Візуал до Глави 2 "Біла темрява"
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
А Пеллеґріні тримався…
Пам’ятаєте, ми нещодавно гадали, наскільки вистачить терпіння Даміано й Арії чемно вдавати брата й сестру на благодійному вечорі? Що ж… відповідь буде уже в новій главі опівночі) Скажімо так: Даміано справді намагався.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше