Додано
02.12.23 12:46:57
Полум'яна історія на вихідні
Вітаю, мої любі! Опівночі вийшла чергова 15-та глава книги "Полум'я в мені", яку я намагаюсь щоденно оновлювати. Знаю, що дехто з вас давно очікував на цю книгу, тому зі свого боку зроблю все, щоб вона вас не розчарувала. На сайті вже опублікована значна її частина - понад 135 000 символів. Хто ще не читав, гостинно запрошую приєднатись до нашої дружньої компанії й поринути у цю драйвову й подекуди небезпечну пригоду. А починати краще з першої книги цього циклу - "Полум'яні крила", з якої почалось знайомство наших героїв.
Друга частина цієї дилогії, яка саме викладається на сайті, написана у важливий для мене період, який тісно повязаний із самою ідеєю книги. Влітку я вперше сіла за кермо мотоцикла й отримала такі бажані права. Шлях був непростим, та це було того варте.
По завершенні цієї дилогії я розпочну викладку наступної фентезійної історії, тому залишайтесь зі мною, попереду ще багато цікавого.
Щиро дякую за вашу підтримку й зворотний зв'язок. Я завжди рада з вами поспілкуватись й відповісти на ваші запитання.
Айрін Ван
609
відслідковують
Інші блоги
я сьогодні опублікувала книгу " Пригоди Супер-Вовка 2". це друга частина книги " Пригоди Супер-Вовка". там книга починається з того як Вовк-Негатив задумав зачарувати усе місто ( Київ), щоб збирати темну енергію.
Я не можу підібрати слів наскільки я вдячна всім читачкам «Порталу у Гріх»! Щиро дякую за інтерес, актив, відгук і підтримку. ❤️❤️❤️ «Портал у Гріх» тепер надійшов у передплату. Тільки завдяки Вам. Ще кілька
Декілька днів тому в одному з постів у блозі мені залишили коментар про Музу. І я задумалася… А дійсно, яка у мене муза? І чи є вона взагалі? Моя Муза — це така вибаглива панянка, яка інколи просто не дає мені спокою.
А що робити, коли ті, кого ми вважаємо найближчими, кажуть: “Твої книги нікому не потрібні”? Підтримка від оточення — це те, чого так часто бракує письменникам. Не кожному пощастило мати друзів чи родину, які розділяють
Не очікувала, що мій попередній блог про підтримку викличе такий ажіотаж. Було неймовірно приємно читати ваші історії: хтось справді мав поруч людей, які вірили й надихали, а хтось, навпаки, залишався сам на сам зі своїми


0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати