Історія вигулькнула несподівано. Я готувала іншу, більш серйознішу й драматичнішу. Але ж тут почалися ліхтарики, сніжинки, вовняні шкарпетки. Все надихає на легку, тематичну й невимушену пригоду. Сподіваюсь, вам сподобається!

Анотація до книги “Всі його дівчата”:

Макар: Святковий вечір не склався. На емоціях мене кинуло в глибинку, де водяться доволі симпатичні снігуроньки… А потім вихідні скінчилися, закрутилося звичне життя. Аж до дня, коли на моєму порозі опинилися вже дві снігуроньки. Одна з них – з моїми очима і ямочками!

Вікторія: Чи шкодую я, що плани полетіли шкереберть через звабливого столичного красеня? Трошки, але ніхто про це не дізнається. Особливо – моя маленька сніжна дівчинка. Та й змінювати життя на краще ніколи не пізно. Знайомі допоможуть і прихистять на перший час у великому місті.

В тексті є: новий рік, спільна дитина, нова зустріч, перевиховання бабія!

Шматочок з майбутньої зустрічі героїв:

- Дякую дуже, думала, вже серед лісу святкуватиму…

- Куди тобі, снігуронько? - розвертаюсь до неї з зацікавленою усмішкою. Вже знаю, що просто підвезу й навіть номер не спитаю. Не моя тут зона полювання, та й типаж не мій. Але рефлекси просто так не вимкнеш. Дівчина симпатична, молоденька, чиста. Таким кортить заміж вистрибувати і пискунів народжувати.

- В Прибитки.

- О, диво яке! І мені. Ну поїхали…

Тихої зими й теплих обіймів. ♥