Мирного всім вечора та тихої ночі!!!

Нові розділи роману, "Закохана в осінь та у тирана", вже чекають вас на моїй сторінці. Сьогодні поради від партнерки Олі.

Продовження тут...

Уривок.

Коли залишилися одні, Альбіна присіла поруч, й цілком серйозно заявила, що вони з Олександром гарна пара. Оля тихо обурилася, мовляв, вони ще не зовсім пара, бо їхні стосунки, нагадують поле бою, й хотіла перевести розмову в робоче русло, та білявка, нахмурившись заявила.

— Олю, інколи нам жінкам потрібно поступатися, я не кажу, йти на жертви, але відступити, або ж вчасно зробити крок назад, це дуже важливо. Гордість, гідність, — це все чудово, але в міру розумного. Тож перш ніж вередувати та капризувати, раджу десять раз подумати. Ніхто не каже, що ти маєш стелитися, перед цим красенем, але варто прораховувати усі ходи. Сила жінки у її хитрості, спритності та мудрості. Змовчати, відступити та обійти так, аби й не зрозумів, як це трапилося.

— А як же особисті кордони, принципи? Як бути з ними? — Розгубилася дівчина. — Згадавши настанови бабусі щодо власної гідності.

— Настанови бабусі та матері, залиш для них. Зараз часи інші, і як не крути світогляд змінився. — Наче прочитавши її думки відмахнулася Альбіна. — Кохаєш цього красеня, тож прислухайся до нього, звичайно, май повагу до себе, та бережи своє щастя.

Оля великими очима дивилася на жінку, а тоді вирішила зізнатися.

— Саша, запропонував мені переїхати до нього...

— А ти? — Примружившись запитала Альбіна, а тоді поспішно додала. — Зачекай, дай вгадаю! Ти звісно в нас горда, гонорова, відмовилася...

Приємного читання!!! 

Люблю! Обіймаю! Ціную!❤️❤️❤️

Бережіть себе!

​​​