Шановні читачі!

Хочу з вами поділитися однією гарною новиною) Для тих, кого немає в моєму тг-каналі, розповідаю, що наразі йде підготовка до нової книги під назвою «Леді та волоцюга». Точну дату старту я ще не анонсую, проте хочу сказати, що це станеться вже на наступному тижні!

Пропоную до вашої уваги анотацію

та маленький спойлер і не один)

Він врятував мені життя. Цей чоловік, який приховує своє обличчя під маскою – єдиний, хто може вилікувати мене назавжди, подарувати мені надію на щасливе та здорове життя. З кожною зустріччю таємниця його обличчя, минулого не дає мені спокою. Його погляд, його дотики, яких я з кожним днем жадаю все більше… Але… він волоцюга, а я – леді, молодша графиня де Сантьє, яка заручена з сином королівського радника. Нам не дозволено бути разом... Але чи зможу я тепер забути про нього? Чи зможе осуд суспільства та родини зупинити мене? Та чи зможу я пробачити йому… його минуле…?

ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ))

Може я і раніше згадала б, що стою в зовсім неналежному вигляді, та одягнулася... Ох, сподіваюся, жодна жива душа не дізнається про мою ганебну пригоду!

Чоловік обернувся і довго, пильно розглядав мій одяг. Шукає цінні речі? Невже це просто злодюга?

— Ви не збиралися на самогубство.

Ні, це було не питання. Це, бачите, теси можуть робити такі висновки! Хіба що божевільна могла перед тим, як накласти на себе руки, так охайно розкласти речі!

— Ви розумніші, ніж здаєтеся, — вигукнула я. - Може ... дасте мені можливість одягнутися?

— Вам краще зняти мокрий одяг.

— У вашій присутності? - уточнила я, підходячи до своїх речей, коли чоловік зволів відійти.

— Так.

— Цікаво, чи у всіх волоцюг немає совісті?

— У всіх, - я навіть не чекала почути відповідь, тому кинула обережний погляд на незнайомця.

— Послухайте, може, ви вже скажете, що вам від мене треба, і просто підете геть з очей моїх? Поки я не повідомила, куди слід про вас.

  — Я відвернуся.

І він узяв і відвернувся. Не збираючись нікуди йти. Він просто взяв і відвернувся! Я подумки загарчала. Боги, за що? Такої ганьби я ще в житті не відчувала! А ще агресії! Люті! Ненависті!

Я також від нього відвернулася і поспішила зняти мокрий і холодний одяг. Шпурнула сорочку під ноги, який вже сенс від неї? Все одно вся у піску. Нахилилася до свого одягу і… що краще спершу вдягнути? Спідницю чи блузу? Блузу... ні, спідницю... Асканаре! Щоб тебе…

— Я уникнув сьогодні покарання. Через подію з вами.

Я відкрила і відразу ж закрила рота від подиву. Нахмурившись, я уточнила:

— Але на вашій сорочці сліди крові…

— Це було вже давно.

Я стояла збентежена. І чоловік вирішив цього разу першим роз'яснити.

— Не вперше мені отримувати покарання.

Я розгублено дивилася на нього, не знаючи, як ввічливо уточнити.

— Гм… ви… маєте схильність до лієс або ж за покликом серця допомагаєте тим, хто цього не заслуговує? – натякнула я на випадок на площі.

— Мабуть, друге.

Чоловік кинув на мене швидкий погляд і пройшов повз, зайнявши місце на стільці і повернувшись у свій колишній мовчазний стан. Чомусь його слова боляче зачепили, ніби камінь був кинутий з усієї сили в мене особисто.

Я згадала нашу першу зустріч і свою поведінку, різкі слівця на його адресу та образи, в принципі, як і сьогодні… тут…

— Я, мабуть, погано поводилася вчора… — повернувшись до кімнати, звернулася я до чоловіка, але мене різко обірвали.

— Ваше ставлення до мене, до теса, до волоцюги змінилося лише через один чинник: я врятував вам життя і надалі можу зцілювати вас. Це буде істотно для будь-якої людини, яка хоче жити. Вам не варто перепрошувати, лієсо, перед таким, як я. І приниження ви відчувати не будете, просячи допомоги у мене, лише тому, що життя дорожче за будь-яку гордість.

Нагадую, що в цій книзі ми повернемося до світу Дарії та Вітора з книги «Служниця для божевільного графа». Королівство, в якому розвиваються події нової історії – те саме, в яке переїхали жити наші колишні герої) А це означає, що на сторінках нової книги ми зможемо їх зустріти. І дещо новеньке про них дізнатися)))

А також ця книга буде вже більш про стосунки героїв, аніж  про інтриги. Проте таємниці у головних героїв звісно присутні))