Повертаюсь з новинкою під звуки повітряної тривоги

Вчора незнайомець врятував мене від настирливого залицяльника, а сьогодні я дізналась, що він — мій новий ректор! Що робити? Очевидно — все, аби більше не перетинатися з ним.
...От тільки через чийсь анонімний пост всі тепер думають, ніби ми з ректором — коханці!

 

Розбуджена сиреною, я вирішила, що це - найкращий час, аби викласти початок моєї новинки: сучасний молодіжний любовний роман Намалюємо скандал!

Обіцяю, що на вас чекатиме захоплива та - як завжди в мене - нетипова історія з адекватними героями, без токсіку та крінжу, але зі справжніми карколомними сюжетними поворотами! Яка змусить вас коли - охати з тріпотінням серденька, коли - переживати за героїв, а ще - чимало посушити голову над тим, хто ж цей загадковий амдін анонімного телеграм-каналу, який поширює студентські плітки, і чому цей скотиняка все це робить.
Нудно точно не буде!

Тож приєднуйтесь до історії! Та обов'язково рекомендуйте її всім своїм друзям, якщо вона вас зацікавить! Адже після тривалої перерви мені непросто повертатись, тож я дуже сподіваюсь на вашу підтримку! За яку заздалегідь щиро дякую! 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дана
06.09.2023, 10:56:23

Вітаю, тішуся, що ви повернулися))

Алісія Сайфер
06.09.2023, 16:45:33

Дана, Дякую!
Сподіваюсь, читачі прийдуть на цю історію :) Якщо так - то повернення буде стабільним та надовго))

Інші блоги
Де вас заставало натхнення?
Сьогодні писала продовження «Крихітко, біжи!» у парку з гойдалками. Вайб просто неймовірний. Єдине «але» - шум стояв такий, що написати вдалося зовсім майже нічого)) не та атмосфера для трилера. Бо ці нескінченні:
Мої думки
Я пишу електронні книжки, бо мене ніхто не слухає. Пишу, бо по- іншому розсипаюся внутрішньо. Іноді тиша лякає, а іноді дозволяє зрозуміти себе. В моїх книжках реальність поєднується з містикою, створюючи магічний реалізм.
Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?
Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.
Демон без рогів?
Вітаю, мої солоденькі! Ще на початку історії стало зрозуміло, що Лютер — напівкровка, і саме тому він бігає Кел'Зароном без рогів. Але насправді він їх має, як і крила. Як і всі демони. Проте роги для демонів — це
Соцопитування. Проблеми всезнання.
Привіт. Є одна здібність, яка звучить майже як абсолютна мрія будь-якої допитливої людини. Або як прокляття, якщо подумати трохи довше. У світі «Очей Роду» існує дар, що дозволяє бачити майже все. Окрім майбутнього,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше