Привіт. Останнім часом я помітила, що ви активніше читаєте історію про звабливого директора Дем'яна та його підлеглу Мілану. Майже підлеглу, адже вона лише змогла влаштуватися до нього на випробовувальний термін, а от брати на роботу він її не планує. Отакий поганий хлопчик! Але і героїнька наша теж з характером, і здаватися не збирається. Тож хто кого? Читайте у романі "Тебе звільнено, люба"

Ласий шматочок:

Звабливий бос нахиляється ближче та запитує:
-Ти, Мілано, сьогодні знову обрала цитрусові парфуми? 
  Сама не знаю чому зранку рука знову потягнулася до них. Вони ж мені не подобаються! Зате подобаються директору…
-Я прохав їх викинути. Пам‘ятаєш? - запитує він і, шаленіючи, вдихає.
  Чи це вже від лікеру, чи від його присутності мене так розслабляє, лише відчуваю легке тремтіння.
-Пам‘ятаю… - зізнаюся.
-Що ж, тоді не ображайся. 
  Він здичавіло кидається до мене. Закидає на плече й тягне до свого кабінету, який, як на зло, недалеко. З усіх сил намагаюся змусити себе відмовити йому, але не можу. Абсолютно не володію тілом. Кожна клітинка тіла спалахує від його дотиків.