Вітаю, любі читачі!

Сьогодні події історії “Моя ненависна кохана” почали розвиватись в новому напрямку. Ія нарешті привідкрила завісу причин своєї ненависті до Віктора)

Уривочок:

– Іє! Будь ласка! – підводжусь з ліжка, натягую штани та сідаю поряд з того боку, куди вона відвернулась. – Будь ласка, поясни мені, в чому справа! Я не іронізую, чи викручуюсь, я справді не розумію. навіщо мучити одне одного недомовками, коли можна раз і назавжди, тут і зараз розібратись!

– Це нічого не змінить… – змахує сльози, щоб я не бачив. 

– Змінить! Не можна жити і вільно дихати з каменем на шиї! А ти його носиш вже з десяток років, та ще й в мене відколотими шматками кидаєшся при нагоді! 

– Шматками? Та ти гору заслужив, а не шматки!

– Чим?? – стогну вже від безсилля і люті, що підіймається темним клубком. 

Після мого гарчання з гардеробною вистрибує Ельзочка. Блискотить чорними очицями й поважно цокає кігтиками до мене. 

– Малявка! – беру її на руки та цілую в мокрий ніс. Вона пахне Іїними парфумами і більше на мене не гарчить. – Може, хоч ти мені поясниш? 

– Вона з'явилася пізніше. Не знає, як за борги нашої родини твої відібрали в мого батька єдине його захоплення!...

***

Приємних вражень і тихої ночі!