Моя ненависна кохана

1 Привіт, відьмо!

Віктор

– Вікторе, це твоя наречена! Весілля через місяць – “радує” мене вітчим. І я бачу дівчисько, яке ненавиджу з дитинства! Чорт, та я ладен роздерти її на шматки! Пихата мала дурепа!

Поспілкуйтесь тут, доки ми говоримо про справи. Залишу вас наодинці! – мама “нареченої” так солодко посміхається, що мені стає нудно.

Але, як того потребує етикет, підходжу та цілую дівчину в пещену щічку. Її шкіра на дотик така холодна, що здається – ляльку поцілував!

“Привіт, відьмо!” – пошепки вітаюсь.

“Щоб ти здох!” – відповідає, усміхаючись так щиро, наче все життя мене побачити мріяла!

***

Ія – донька наших партнерів по бізнесу і друзів. Все життя дівча навчалось за кордоном всьому, чому тільки можна. Певно, доки хтось колекціонував дорогі машини, вона – освіти. До сьогодні ми бачились лише тричі, і кожна наша зустріч була схожа на хімічну реакцію небезпечних речовин. І от зараз наші родини, опинившись на межі краху двох бізнесів, вирішили, що їх злиття шляхом нашого, для гарантії, одруження, – кращий спосіб все врятувати...

Єва Райн

Подобається

#411 в Жіночий роман
#212 в Сучасна проза

У тексті є: від ненависті до кохання, складні стосунки, протистояння героїв

Відредаговано: 05.10.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись