Доброго гарного дня! 

Події “Моя ненависна кохана” набирають обертів. І тепер Віктору та Ії доведеться боротись з незваними гостями у старій штольні.

Уривочок:

Так, я не помилився щодо чорних геологів. Це саме вони, та ще й найманці. І найкраще, що нам з Ією світить –  це вимога викупу у наших родаків. Про найгірше думати не хочу, тож якомога тихіше повертаюсь до Ії. 

Якщо я не помиляюсь, то вони – в паралельному нашому коридорів-витку штольні. Можливо, в нас навіть спільних виходів немає. Але пересвідчитись і щось робити – саме час.

Радує одне – після падіння Ельзочка мовчить, мов води в рот набрала! Дуже вчасно,бо тиша зараз – те єдине, що нам може допомогти. І ми з Ією тихенько кульгаємо вздовж стіни, самі не знаючи, куди. 

Та краще вже так, аніж сидіти й чекати голодної смерті, чи, ще гірше, що нас знайдуть оті троє. Рух – це життя, і рух – це надія, тож йдемо вперед, тримаючись один за одного. Очі вже майже звикли до темряви, і я вже бачу, де будуть повороти коридору, а де – варто зупинитись і добряче під ноги подивитись. 

***

І на десерт артик від нейромережі) Так вона уявляє Віктора та Ію в підземеллі. Як думаєте, схожі? )

  ***

І також запрошую до новиночки від Ганни Зюман 

"Забудь мене. Завтра"

— Ти не повернешся до нього, — хапаю Марго за руку та різко смикаю на себе, від чого вона мимоволі опиняється в моїх обіймах.

Не відпущу.

Досить.

Один раз я вже зробив цю помилку й повторювати її не збираюся.

— Ти забороняєш мені? — її голос злегка тремтить, видаючи, наскільки вона нервує.

— Так. Ти моя і залишаєшся зі мною.

Марго повільно підводить погляд, і я, вперше за весь час, бачу в її очах страх.

— Він тебе вб’є, — ледь чутно шепоче вона.

#пристрасть #сильні_почуття #любовний_трикутник

Читати тут

***

І нагадую про свій Тг-Канал та інстаграм. Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.