Флешмоб історія про історію. Медіум.

Дмитро Євтушенко запросив взяти участь у флешмобі «Історія про історію», що стало для мене приємною несподіванкою. Тому, не можу проігнорувати :-)
Я довго думала з якої книги почати. Оскільки легких шляхів не шукаю, то й почну з історії, яку було складно писати.

«Медіум» 

#потойбічні світи #супергерой поруч #надприродні здібності

Містика/Жахи Міське фентезі

Спочатку це мало бути коротке оповідання для конкурсу одного видавництва. Тема моя улюблена — містика, жахи. Писалося доволі легко. Аж поки я не полізла перевіряти терміни конкурсу, і виявилося, що (якимось містичним випадком) він завершився. Хоча я кілька разів перевіряла, і була впевнена у даті.

Розпочаті кілька глав на якийсь час застигли в ноуті. А тоді на Букнет стартував конкурс «Супергерой поруч». Я подумала, подумала… І почала перетворювати коротке оповідання на роман 300 тис. знаків.

Твір став фіналістом конкурсу, хоч і не посів призових перших місць.

Ну, а тепер ближче до тексту…

Про що «Медіум»?

У першу чергу — про булінг. Прочитавши до кінця, ви зрозумієте чому. По-друге — про віру в себе. А далі — про темні та світлі сторони, добро і зло, секрети і правду.

Леся — (банально) звичайна студентка, яка опиняється у новій компанії однокурсників. Вони запрошують її із собою на прогулянку до зруйнованої школи, де і розпочинаються прояви містицизму та перші трагедії. Саме ця поява дівчини в школі призводить до початку всіх подій. Зло прокидається, й починає жахливу гру на виживання людства. Скажете, теж банально? Звісно)) Але все те, що буде далі — не буде схоже на те, що ви могли бачити в кіно або серіалах. Принаймні я так вважаю. Якщо не згодні, прочитайте та висловіть свою протилежну думку.

Героїня відкриває в собі можливості бачити душі померлих. Однак для чого це їй? Якщо вона по факту боїться навіть заржавілого гвіздка?

Проте тепер у неї з'являється мета — дізнатися правду.

Пошуки цієї правди небезпечні. Вони змушують колесити світом, щоб знайти відповіді. Йорданія, Соломонові Острови, бедуїни та меланезійці… Диявол чи Бог? Справедливість чи помста?

А що далі?

На середині тексту я втрачаю натхнення. Після кожної глави скажено болить голова та відчуття виснаження. Трапляються дивні моменти, наприклад, коли замість введеної в пошук назви міста, Гугл показує мені зображення павуків (а у мене сильна форма арахнофобії. Ледь ноут не розбила у ту мить)

Але я взяла себе в руки. За два тижні дописала понад 150 тис.знаків, і в останні хвилини завершення приймання рукописів опівночі, надіслала лист із документом книги на модерацію.

Деякі читачі писали, що історія занадто динамічна. Хтось, що недостатньо страшна.

На мою думку, історія варта уваги, тому що вона зачіпає важливі соціальні теми. Там не тільки про віру в богів та демонів, там про людські почуття та стосунки: батьків та дітей, закоханих, друзів, і невипадкових осіб, які трапляються на життєвому шляху.

Один із головних героїв — майор поліції Гордієнко, продовжив існування у ще одному конкурсному оповіданні «Зниклі». Прочитавши і його, ви зможете зрозуміти деякі паралелі та віднайти відповіді до «Медіум». Але раджу читати «Зниклі» тільки після «Медіум».

Коротко як завжди не вдалося)) Однак сподіваюся, що поціновувачі релігійних тем, демоняк та містики зацікавляться та поринуть у цю моторошну книжну пригоду.

Про яку наступну історію вам розповісти? Залишайте ваші варіанти в коментарях!
Дякую за увагу!
Естафету передаю Віолетта Євтушенко.