Історія про історію
Долучаюсь до флешмобу #історія_про_історію Дмитра Євтушенко )
Сьогодні я б хотіла б вам розповісти кілька цікавих фактів про створення книги "Відьмина служба підтримки".
1. Унікальне реалістичне фентезі.
Я завжди прагнула писати своє, навіть якщо це піде мені в мінус. Автори знають, що значно легше виїхати на топових темах. Там і багато думати не треба, просто береш шаблон і по ньому пишеш. Але...Я хотіла, щоб читачі мене запамятали. А якщо ти штампуєш десятки топових тем, ще й з шаблонними назвами (а їх краще читають), то через кілька місяців читач і не згадає тебе. В українській літературі хоч і немає такого великого потоку у фентезі, але мені все одно хотілося відрізнятися з натовпу. Саме тому і зявилася ця серія. Фентезі в реалістичному антуражі, де нереальні герої мають надто реальні проблеми. І зрештою, ця книга і стала унікальною. Принаймні, я не бачила схожих.
2. Комікси по книзі.
Це теж унікальне явище для Букнету. Якщо колажі та якісь банери досить поширені, то коміксів я не зустрічала. Не скажу, що вони сильно допомогти в просуванні книги, але... мені подобається, коли читач бачить героїв. Коли чує їх. Тому я намагаюсь робити їх.
3. Другорядні герої кращі за основних.
Це теж досить унікальне явище в моїх книгах. Якщо говорити про "ВСП", то для мене відвертим подивом стало, що за долю дивану читачі непокоїлись більше ніж за основних героїв. І не допомагали ні веселі ситуації між основною парою, ні легка еротика, ні небезпечні ситуації. Читачі все одно просили Лорі. І навіть зараз, через дві книги в серії, мене просять написати окрему історію про диван.
4. Це книга, яка змушує мене жити.
Думаю, для авторів не секрет, що писати без віддачі вкрай важко. Ти ніби пишеш в пустоту. І от зараз, коли у мене немає такої великої віддачі через зміну жанру, я дивлюсь на неї і розумію, що проблема не в мені. Не в тому, як я пишу. Просто не та аудиторія, знаєте? І від цього стає легше. Бо зрештою наступна книга піде теж у фентезі і я отримаю те, що не даватиме мені розкиснути.
5. "Відьмина служба підтримки" стала підтримкою і для читачів.
Це я чудово побачила по відгукам. Багато людей так і писали, що над ними летіли ракети, а вони читали зі сховища та ікували свої нерви. І я навіть не знаю, як вам це пояснити. Ось, чому мені хочеться сміятися, коли деякі автори кажуть, що їх книги (з одобренням жорстокості, сексуального насилля, зрад і тд) не впливають на читачів. Аж два рази. Книги впливають на нас. І я це бачу своїми очима кожен день.
Якщо я щось пропустила, можете доповнити ці факти своїми)
Передаю естафету Ларі Росі з її "Магічним дизайном" . Наталі Черешні з її Ван Рапардом, щоб проду писала частіше) Та й всім бажаючим)
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКлас! Дякую, що поділилася цікавими фактами)) П'ятий пункт підтверджую теж, твоя Служба підтримки реально підтримує та додає настрою))
Юлія Богута, Хочу, мене Лара запросила)) Повернусь, трішки зберу думки до купи і теж напишу))
Дякую що поділилася:))
Мені близька ідея писати щось унікальне, я теж намагаюся не бігти за шаблоном, а придумувати унікальні світи, залишаючи там трохи казки для дорослих дівчат ❤️
Твої історії вражають своїми реалістичними прототипами! Гумор додає їм родзинки.
Комікси - то окрема любофф!
Ти молодець ❤️❤️❤️
Я захоплююся таким поєднанням, адже сама писати гумор не вмію.
Твої книги реальна підтримка в наші дні!
Щодо віддачі, розумію тут дуже добре, бо мої книги не дуже активно коментують, й дуже часто виникають сумні думки - Може, з ними щось не так?)
Натхнення та успіхів твоїм книгам:)
Юлія Богута, Дякую за підтримку ❤️
Про вплив можу стовідсотково підтвердити, бо Відьмина служба підтримки реально воскресила мій ледь не померлий настрій, а було це десь минулої весни, коли під моїм містом стояли кляті асвабадітєлі. Взагалі нічого не хотілось, й читати також, та якось руки самі потягнулись до книжки й відірватись від неї я вже не змогла)) Й ожила)) Й натхнення також ожило)) І я дуже вдячна тобі, Юлю, за твої книжки)) За всі: веселі, чи ні - вони справді класні!
Приймаю естафету))
Лара Роса, Не бачила сповіщення) знайду зараз
Прочитала і пройнялась, розклали все по полицях. Дійсно легше виїхати на шаблонних роботах, але питання в тому чи варто? У вас особливий стиль написання, а він неповторний. Так, зараз нажаль більшість авторів відчувають нехватку читачів та зворотнього зв'язку, але є читачі, які чекають саме на вашу творчість, я серед них)))
А історія про історію вийшла досить цікавою. Натхнення вам))
Валерія Оквітань, У мене все не як у людей) мої шаблони менш популярні за унікальні книги) того і не гонюсь за ними. Певно повезло дякую)
Юлічко, я напевно та твоя читачка, яка любить твої "болючі" книги більше ніж гумористичні фентезі)) ні, вони чудові, але такі книги як Ейлін дуже глибокі, і особисто мене вони не абияк зачіпають. Дуже люблю твій стиль письма і думки саме ти передаєш в таких своїх книгах)) з" закоханої "я взагалі якось собі твої цитати виписувала))
Тому всі твої жанри чудові, успіху тобі))
Інна Турянська (Innaturianska), "Закохана" — фактично перша моя велика книга і для мене особисто вона дуже слаба в плані написання. Хоча людям вона подобалася сильно і була в топі колись.
Дивно знайти людину, яка сприймає мене тут більше як автора серйозного) дякую
Дуже цікаво було прочитати ваші думки. Я і сама іноді намагаюся писати щось поза шаблоном, але теж помічаю, що читачам таке не подобається. Але все одно намагаюся утримувати "золоту середину". Писати і шаблон, і щось, що надихає мене саму. А іноді навіть шаблонне намагаюся писати трохи інакше. В іншому випадку існує велика ймовірність перетворити творчість на суцільну рутину і врешті вигоріти.
Наснаги вам!
Валерія Оквітань, Є така біда. Певно мені повезло, бо я відразу набрала аудиторію по гумористичному фентезі. Це не одне і теж, це важче і значно менше, але воно того варто. Мені вдалося зібрати дуже комунікабельних читачів, які коментують. Навіть не все слр збирає стільки коментарів до книг. І це реально круто.
Книжки неймовірні, досі згадую з теплотою. Оригінальні, самобутні, чудово написані. Теж не бачила схожих, хоч обожнюю цей жанр й прочитала сотні історій. Для мене ця серія - перлина українського гумористичного фентезі. Велика за неї повага!
Щодо шаблонів я прийшла до висновку, що люди обирають книжку саме по ним. Нове та незвичне - ризик. Читаючи соту історію про боса та секретарку всі знають, які емоції вона принесе, чого очікувати. А ось про будівельника і спеціалістку з комп'ютерних ігор - вже суцільна невідомість, чого мозок не любить.
Тут варіантів для виходу на масового читача, бажаючи творити оригінальне, небагато. Або брати шаблон і вивертати його, або намагатися створити свій власний тренд.
Я вірю, що за унікальністю майбутнє. Бо коли кожен зможе створити собі книжку на вечір за допомогою ШІ, виділяться саме незвичні сюжети. Ну або мережева література остаточно загнеться під лавиною однотипності. Тут вже як піде))
Уляна Скіденко, Колись я обожнювала академки. Читала одну за одною. Але це фентезі і в принципі є де розгулятися. Ще й якщо змішане з детективом — море варіацій. Але деякі шаблони вижили себе, як на мене. "бос і секретарка", "мишка і хуліган", "зради", "міліардером" — там все вже перенаписано тисячу разів і читаєш по сотому колу. Автори навіть якісь рідкісні професії не беруть. Одне і теж саме. Це штампи.
Книжка за допомогою ШІ звучить як утопія) хоча б я хотіла спокійно диктувати ідею і щоб її записували. А то декодери голосу дуже погані ще.
Обожнюю твоїх другорядних героїв і твої комікси. Ну, поряд з твоїми книгами, звичайно :)
А найголовніше - так, я тут теж саме заради віддачі. Тому так вдячна за кожен коментар.
Дякую, естафету приймаю, напишу :)
Наталка Черешня, Коменти то показник успішності автора) Якщо книга не коштує банального "Дякую за проду", то це про щось говорить.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати