Біжу до котиків)) Алексу 2 рочки. Важке повернення

Вітаннячка моїм котикам ฅ • ω • ฅ

Рада знову всіх бачити. Через великий проміжок часу повертатися важко, але я все ж таки спробую.

Чесно кажучи, коли я представляла, як буду писати цей блог, у мене була купа думок. Стільки всього хотілося розповісти, але зараз, сідаючи за нього, я навіть не знаю, що і сказати. Треба опанувати себе та зібрати те желе, у яке я перетворилася. Фух)) Тож почну.

Перше, що хочу відмітити, що сьогодні Алексу виповнилося 2 рочки. Рівно два роки тому, саме в цей день він уперше з’явився на сторінці книги. Тож трішки аплодисментів йому та бажаю Алексу закінчити свій шлях гідно. На цей раз усе точно вдасться.

А тепер, чому ж мене так довго не було?! Усе розпочалося з моєї прекрасної вдачі, а вона в мене просто неперевершена (ні). Тільки я так можу, захворіти на своє день народження та на Новий рік. До того ж хворіти два рази підряд однією і тією ж хворобою, можу також я.

То ж за час мого лікування я трішки застрягла з написанням фіналу та потрапила в китай фандом. В останньому я затрималася дуже надовго й не жалкую про це. Якщо хтось знайомий із новелами: Ерхою, Магістром, Системою, Коли місяць догорить до попелу, Небожителями і тд. Або знає на кшталт цього твори, напишіть мені, буду рада почитати.

А потім у моїй сім’ї сталася трагедія. Мій дядько з перших днів війни відправився на фронт. І, нажаль, 10.04.2023 року він повернувся в труні. Це велике потрясіння, з яким важко впоратися. Навіть зараз, коли я пишу про дядечка, мої руки все ще трусяться, а на очах сльози. Це та сама рана, яка ніколи не загоїться і завжди буде кровоточити. Тепер я розумію наскільки важлива кожна хвилина. Я ніколи його не забуду. Слава Україні — Героям слава!

Зараз мій емоційний стан не в кращій формі, тож і моє повернення буде нелегким.

За цей час я втратила майже всіх читачів. Дуже прикро, якщо чесно, але я маю рухатися далі. Бо писати книги я люблю однаково, як і читати їх.

Що буде з моєю творчість? Плани. Поки нічого грандіозного, я хочу завершити історії, які маю на даний момент.

Почну з Алекса, бо йому залишилося трішки. Перечитуючи історію зараз, я бачу, скільки сюжетних дир я залишила. І тепер розумію, що саме маю переписати та додати. Той фінал, який у мене є, взагалі не підходить цій історії, тож я переписую його повністю.

Щодо інших сюжетних дир. Починаючи з 11 розділу я буду змінювати деякі моменти, або додавати. Тож коли я розпочну на сайті буде, лише 10 глав, інші я приховаю. Знаю, що до ідеалу історію важко довести, бо комусь сподобається, комусь ні. Усі ми різні, але й у цьому наша родзинка.

Щодо готелю, він поки, що стоїть і чекає свого часу.

Моє письмо не ідеальне, а граматика ще гірше. Але все в моїх руках і ваших також. Підтримка автора є безцінним подарунком. Кожен ваш відгук, зірочка, репост, перегляд, будь що є двигуном творчості автора. Кожен автор радіє відгуку, як маленька дитина подарунку, і я в тому числі. Тож сподіваюся ми знайдемо один одного й будемо крокувати разом.

Усіх люблю і бажаю натхнення та удачі, мур ฅ • ω • ฅ