Настрій героя

Щось мене знову потягнуло на блог))

Просто пригадала пісню, що чудово передає настрій сьогоднішнього розділу. От вона прям розкриває душу Степана, яку він все ще приховує від своєї дружини. Хоч і любить її безмежно....та і вона його не менше.

Але знаєте то і не дивно, що ми інколи будуємо стіни між рідними для нас людьми. Можливо і справді так ми хочемо заховати їх у фортеці власного серця, захищаючи від болю. І хто його знає як воно краще.))

Ну а от Артуру навпаки не вдається вирватися із власної фортеці. І вже завтра знову буде не легка для нього зустріч з Тамарою. І схоже ключі від його свободи лише у неї. От тільки замкне вона його остаточно чи навпаки прожене буде видно.

Дякую, всім хто все таки підтримує Артура не зважаючи на його минуле. Гарного вечора вам))