Обіймаючи її за талію, стискаючи її долоню у своїй, Таск думав про те, яка вона все-таки тендітна. У неї такі тонкі зап'ястя, така ніжна шкіра. Він міг би необережно зламати її, якби стиснув у своїх обіймах занадто сильно. І при цьому вона була така сильна. Її відточені до ідеального рухи, її сила волі, впертість, її пристрасть. Це все так приваблювало в ній. Весь цей час, що вони провели порізно, він хотів надолужити всі втрачені моменти. Хотів торкатися її руки, ловити кожен її погляд, кожний рух, кожну посмішку. І чути про те, що її життя буде коротшим, він не хотів. Не хотів думати про складні речі, про подальші плани у ролі генералів, про подорож у пошуках четвертого. Він не хотів думати про долю Континенту, про чотири королівства, про Алена та про сусідні країни. Все, чого він хотів, це міцно тримати її у своїх обіймах.

Академія бойових ткачів. Двогострий клинок