Любі читачі!

Вітаю вас із початком літа і днем захисту дітей. Бажаю, щоби всі наші діти попри жахи війни, росли здоровими та щасливими.

Ми продовжуємо потроху просуватися в романі “Донька заклятого ворога”. Попереду – переламний момент. Чи вдасться Зої здобути нарешті омріяну свободу? Яким буде її життя далі?

Приєднуйтесь до прочитання!

– Повір мені, – Філіппов бере мене за руку і злегка стискає долоню. – Ти не повернешся до нього, ми впораємося.

Він дивиться мені просто в очі, ніби гіпнотизує. Від нього віє впевненістю і захистом, якоюсь справжньою чоловічою силою. Не руйнівно-агресивною, як від Орлова, а надійною і безпечною. І рука в нього тепла, просочена чарівним спокоєм, яким він щедро ділиться зі мною.

За останні місяці людина, якій мій батько колись зіпсував життя, зробила для мене так багато, як, напевно, ніхто інший… Про мене ніколи ще так не дбали. Можливо, він уважний до всіх. Але мені здається, що тільки до мене… І ця думка викликає несподіване лоскотання за грудиною зліва.

Мої книги беруть участь у благодійній акції “Книга за донат”, яка проходить у ФБ (посилання на сторінці “Про мене”). Приєднуйтесь!

(Не) чужа дитина lPrliJo7 

Впусти мене в серце NZWcOjS9