Друзі, ми з Анною Пахомовою поспішаємо повідомити, що сьогодні роман - бестселер цієї весни Кропива для мільйонера можна придбати зі знижкою! Не переплачуйте, подаруйте собі можливість прочитати улюблену книгу за ціною чашки кави.

Фрагмент з книги:

я спіткнувся на думці про кулінарію, коли побачив її.

Брюнетка з розкішним волоссям, виразними рисами обличчя і дуже апетитними формами. Вона самотньо сиділа за столиком в кутку у напівтемряві ліхтарів і, як мені здалося, гортала стрічку новин в своєму телефоні. Погляд, яким вона раз у раз зиркала на двері, був мені знайомим. Так дивляться, коли когось чекають, а він все не приходить. Надія змішується з розчаруванням і злістю. Хмм, цікаво.

Вона була незвичайною. А коли мене щось цікавить, я ніколи не втрачаю можливостей.

Взявши своє меню, я впевнено направився до дівчини. Вона не одразу мене помітила.

— Дозволите приєднатися? — галантно розпочав я.

— Ні! — дзвінко заявила красунька. Вона ще була не в курсі, що це питання риторичне.

Я всміхнувся і, відсунувши для себе стілець, впевнено сів на нього. Фарба прилила до щік брюнетки, що зробило її ще симпатичнішою.

— Я вперше в цьому ресторані. Не знаю, що б обрати. Може ви мені щось порадите?

— Я не дозволяла сідати! — вперто і трохи обурено заявила вона. Я навіть зрадів, що вона пручається, бо їсти дохлого звірка абсолютно не цікаво. Ну, це я до того, що на все згодні дівчата мені вже приїлися. Хотілося трохи бурхливих емоцій. Чим довше доводиться вламувати, тим більша насолода.

— О, тоді я не так вас зрозумів...

— Що не зрозумілого в слові "ні"?

— Я бачив інші слова... у ваших очах, — я усміхнувся, коли побачив у тих очах злість. Дівчина мимоволі торкнулася своєї шиї, а я ковзнув по тій поглядом. Граційна, мов лебедина. Подобається. Щось я довгенько був на дієті з тими всіма справами. Треба виправляти це. І наша красунька мені допоможе з цим сьогодні ввечері.

— Сходіть до офтальмолога, хай перевірить ваш зір, — заявила вона. Така гостра на язичок. Цікава здобич.

— Щось я втратила апетит, — гиркнула вона.

— Апетит приходить під час їжі, — я всміхнувся і підморгнув їй. От і ще. Ніхто не відмовляє мені, кралю. Змирися і насолоджуйся. І будь вдячною. Сьогодні ти обрана. — Офіціянте!

Покликавши лялю в вишиванці, я швидко розгорнув меню і замовив те, що було найдорожчим. Жінки люблять чоловіків з грошима, а я люблю, коли все по-моєму.

— Я — Мар'ян.

— Валентина, — кивнула дівчина, вже не ставши пручатися і злитися. Я ж кажу. Все і всіх можна купити.

Наливши в келихи вина, я відсалютував їй.

— За найкрасивішу дівчину, що собою осяяла мій вечір! За тебе!

Компліменти, гроші, залицяння. Ось три кити, на яких стоїть успішне зваблення кожної жінки. Це своєрідний спорт, у якому я вже став майстером.

Коли вечеря завершилася, а я залишив солідні чайові, моя пташка захотіла випурхнути, але не тут то було. Підхопивши її за талію, я впевнено повів з собою.

— Як щодо продовження вечора?

— Тобі варто пошукати іншу компанію.

— Але мене необхідно відвезти до офтальмолога, — я спокусливо їй усміхнувся. — Повір, ти пошкодуєш, якщо не поїдеш.

— Аби ти не пошкодував, — не зовсім вдало пожартувала вона, але сіла в авто. Ну, все, птасю, ти в клітці.

А також запрошую вас до ще однієї книги цього циклу

Прокляття для мільйонера

А також знижки колег:

За стіною

Я тобі не по кишені

Приємного читання)))