Вітаю, любі читачі!  

Сьогодні в мене поповнення в бібліотеці) Поділюсь з вами новинками нижче) 

А поки…

Історія Кажана і Стасі невпинно рухається вперед. 

І в минулих розділах починаєио проливати світло на те, що ж сталося зі Стасею, і чому вона не пам'ятає. 

Невеличка цитата з сьогоднішньої продочки: 

“За нами правда, треба лиш шлях світла, а не темряви обрати. Темряви й так багато. Завжди її більше, ніж світла, але навіть один промінчик – і вона слабне”. 

***

А тепер до новинок)

"Приборкати стерво"

— Заспокойся, — Назар різко смикає мене на себе, від чого я ледь не влипаю в нього. — Ти мене геть не цікавиш, крихітко.

— Ви мене теж, — зле шиплю у відповідь, намагаючись відсунутися від хлопця, але марно. Хватка в нього залізна. — І нічого мені «тикати». Я не ваша підлегла.

— Та невже? — з посмішкою хмикає нахаба. — Це можна легко виправити.

Про що це він?

Здивовано підводжу очі й з переляку ледь не забуваю, як дихати.

Погляд Назара темний, гострий, без краплі сумніву у своїх намірах та можливостях.

— Я скоріше вдавлюся, чим піду до вас працювати, — знов відчайдушно намагаюся вирватися. — Тим паче моя робота цілком мене влаштовує.

— А ось це ми ще подивимось. Крихітко.

Щоб відкрити книгу - натискайте на картинку)

***

"Зведений-Розведений"

Бувають суджені-ряджені. А в мене зведений-розведений. Ще й із донькою, капризною, безпомічною і голосистою. Я маю її глядіти? Я вам що, наймичка? А мене хто глядітиме, мені вступати на сценарний, розібратися з кавалерами, батьками і...

Хепіенд має бути попри всі перешкоди, смішні й не дуже непорозуміння і підлітковий максималізм.

***

Приємного знайомства і гарних вражень) Дякую за вашу підтримку і емоційні коментарі ) Ви - моє натхнення!