Знижка - «зухвалий флірт» (фіктивні стосунки)

ПРИВІТ, МОЇ ЛЮБІ БУБОНЬКИ!!!

СЬОГОДНІ ДІЄ ЗНИЖКА 10%
книгу

«Зухвалий флірт»
(тицяйте по назві книги і перейдете на неї)


УРИВОК:
   «Ченс весь цей час мовчав, але не варто було розраховувати, що він залишиться німим до завершення вечора.

— Неочікувано, Міа. — Він подивився мені у вічі і глузливо запитав: — Чи краще, - «кохана»?

— Вибач, вибач мене. Я просто розгубилась. Ти ж бачив її, ще б трішки і вона своїм поглядом викликала б землетрус.

— Міа, я здивований, але не розчарований. Гадав, що ти занадто,… вибач, але скута - для таких витівок.

— Я не знаю, що на мене найшло. Чесно… не знаю. Я просто зробила це, не обміркувавши. — Чесно сказала я, дивлячись на його сексуальну посмішку.

— Так само, як і поцілунок?

Я гадала, що він про це не згадає, як чемний кавалер, але ж він не такий. Ченс це сама зухвалість.

Червоніючи, я промовила:

— Так.

— Дуже дякую. — Він швидко облизав губи. Мої слова його зачепили.

— Я не те мала на увазі.

— Ага.

— Ченс… Я ніколи не зізнавалась в чомусь подібному, можливо просто… поцілунків ніколи таких не було,… — Я важко дихала, моє серце шалено калатало у скронях, але все ж таки, я продовжила. — Проте, я можу з впевненістю сказати, що поцілунок був неймовірним і бажаним… дуже – бажаним.

— Ого!

— Не те я хотіла почути, але теж зійде. — Сумно усміхнулась я, а потім опинилась в руках Ченса і його губи накрили мої. Я віддалась під його контроль і здається нас занесло. Ми стояли посеред вулиці, і цілувались, немов нікого довкола і не було.

Це знову сталося… я зробила крок назад.

— Чому ти завжди тікаєш? — Він важко дихав, торкаючись долонями мого обличчя. — Тільки ти даєш волю бажанням, - ти лякаєшся та тікаєш.

— Це не правда. — Важко зітхнувши, я похитала головою. — Не знаю. Ченсе… ми сто відсотково не пара, ти і сам це знаєш, але я тебе благаю, допоможи мені. Піди зі мною завтра до батьків.

Я дивилася в його очі і бачила там образу та навіть біль. Що його заділо? Невже так важко зіграти роль кавалера одного дня?

— А що потім, Міа? — Його руки опустились з мого обличчя.

— Потім буде потім. Скажу, що ми розійшлись. — Знизила плечима я і огорнула себе руками.

— А що ж я отримаю за це? — Його інтонація стала холодною, а очі і досі видавали образу.

— Я допоможу тобі, як юрист. Тобі ж потрібна була допомога».

УРИВОК:

«— Настільки я нівроку?

Я широко посміхнулась його запитанню.

— Ти і сам це знаєш, але ж вам чоловікам треба це чути, правда?

— Саме так. Ми самозакохані та егоїстичні.

— У всьому?

— Ні.

— Наприклад?

— Доки жінка не викрикуватиме моє ім’я, я не зупинюсь. Тож в деяких речах ніякого егоїзму. — Хоча я і хотіла забрати свій погляд, я не змогла цього зробити. Мені подобалося те, що я чую, хоча я і червоніла від маківки до пальців на ногах. Він же зухвало, самовпевнено дивився на мене і посміхався кутиками губ.

— Зрозуміло. — Я прочистила горло і зробила великий ковток «Мімози».

— Не це я хотів почути.

Я хмикнула і мої брови піднялись вверх.

— А що я мала б сказати на такий зухвалий флірт?

— Що ти б хотіла переконатись в цьому. — Він нахилив голову на бік і безцеремонно дивився на мої губи, наче вже поїдав їх.

— А чи не занадто самовпевнено, Ченс?

— М-м-м… моє ім’я з твоїх полуничних губ, це як нагорода. Але я б хотів, щоб це було голосніше. І так, я самовпевнений, особливо коли відчуваю, що ми на одній хвилі.

— Ми? На одній хвилі?

— Так. Можливо, ти і сама не знаєш, наскільки ти розкута, але твоє тіло кожного разу тебе видає. — Він вказав поглядом на моє декольте.

О, Господи! Зі мною таке вперше! У мене «радари», які спіймали «його хвилю».

Я склала руки на грудях і відчула, як червонію. Мені було ніяково та соромно і я відвела погляд. — Капець… — Тихо прошепотіла я.

****
НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО НОВИНКИ, ЯКІ ОНОВЛЮЮТЬСЯ КОЖНОГО ДНЯ.

ВОНА МІЙ БОС

«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»

****
 А ЩЕ СЬОГОДНІ ЗНИЖКА У МОЄЇ КОЛЕГИ
Мар'яна Доля – книга Пройти під веселкою