Додано
17.03.23 22:15:41
Пошуки продовжуються
Вітаю всіх!
Сьогодні опівночі вийде продовження глави Чорного діаманта корони, де головні герої нарешті почнуть пошуки тих, хто їм заважає нормально жити. Одному з них, в усякому разі, точно.
– Щось не так? – він встав з крісла й наблизився до неї.
– Ви б так свого гостя запам’ятали, як все інше! – глузливо пирхнула вона.
Але він встиг помітити, як її принадними вустами промайнула легка усмішка, котру вона поспішила сховати за штучно натягнутим невдоволенням.
– Знайшли хоч щось корисне? – він заглянув дівчині через плече, наче теж міг щось роздивитись в тій сфері.
– Так, – замислено кивнула вона, вже повністю поринувши у свою роботу. – Лише вичленити треба, відокремивши від зайвого.
Опустивши кристал у велику сферичну колбу, Ліара помістила туди ж квітку місяця – ґелах, щоб притягнути енергії нічного світила, та корінь кеанта – «мертвої голови», що давав можливість отримати відповіді, як від мертвих, так і від сутностей, що ховались в тінях, не шкодячи людям. Колбу вона встановила на триногу й запалила під нею товсту невисоку свічку.

Підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропускати новини)
Всім миру та спокою!
Лара Роса
2300
відслідковують
Інші блоги
На мою думку книга вийшла неоднозначною та яскравою на емоції. З різноманітними темпераментами героїв, їх історіями, їх вчинками, а подекуди й їх висновками. Мабуть, в кожного з нас колись були схожі: друзі, знайомі,
В рамках безстрокового марафону Тетяни Гищак прочитав її книгу "Тихіше води, нижче води". Одразу дисклеймер: ця робота ДІЙСНО викликала в мене суперечливі враження. Це не помста, і не рецензія-відповідь, а просто
Привіт, любі читачі! Хочу поділитися з вами своєю історію, бо я часто відсутня в соцмережах і стала рідше випускати продовження до книг. Однаково, я зникаю з радарів на великий термін, тож маю пояснити. Цьому є вагома
Привіт! Сьогодні хочу поділитися невеликим «ребрендингом» моєї історії «На зламі: Право на ніжність».
Обкладинка — це завжди про вибір головного акценту. Мій перший варіант показував героїв у тому
Вона бігла. Навколо не було нічого, окрім в’язкої темряви нічної траси. Асфальт під босими ногами здавався вологим і липким, а повітря настільки густим, що кожен вдих роздирав легені, наче був наповнений розпеченим склом.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДражнишся?))
Наталка Черешня, Це, якщо вони порозуміються))
Хаха, я вже уявила, що вона там таки знайшла!! Хочу деталей!)))
Анні Ксандр, Маю на увазі, що не тільки в спогадах: з Рея воно й так вилазить)))
І що ж там, що там?)) Візуал класний! Ліара красуня!))
Юлія Міхаліна, Дякую! Там? Якийсь монстрик))
Мені аж руці чешуться тицьнути на книжку та читати, хоч знаю, що все наявне вже прочитала. Чекаю!
Selene Evance, Ось-ось))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати