Сьогодні на книгу "Один день, щоб закохатись" діє знижка!

https://booknet.ua/reader/odin-den-shchob-zakohatis-b405655?c=4361361&p=1

- Ей, голубки! Тут не місце для побачень, - перериває нашу любовну втіху голос власника.

 Максим неохоче відривається від мене.

- Тобі що шкода? Тут все одно нікого нема, - ричить, оглянувшись на приятеля, але з обіймів не відпускає.

- Тут є я і все бачу. Не треба мені влаштовувати еротичні сцени, - чоловік явно не задоволений нашою поведінкою. – Геть. Їдьте у готель.

Я присоромлена прикриваю обличчя руками. Ми й справді щось захопились. Раніше ніколи собі такого не дозволяла. Та цей адреналін від стрільби, та ще близькість Максима зробили своє діло. Він відпускає мене з обіймів і бере за руку, веде до виходу. Відразу стає холодно без його тепла і я обіймаю себе однією рукою.

- Гаразд, Руслане. Ми підемо. Побережу твої нерви, - хмикає Максим і забравши з моїх рук пістолет віддає власнику.

Ми проходимо повз і я кидаю на Руслана прощальний погляд. 

Коли опиняємось на дворі, біля машини Максим знову притискає мене до себе. Його губи накривають мої, долоні жадібно гладять спину, стискають сідниці. Його впевненість надихає, відчуваю, що сильно йому подобаюсь. І він мені теж.

- Я хочу більшого, - пристрасно шепоче у губи, а потім опускається нижче і обціловує шию.

- Максиме пригальмуй, - тремтячим голосом вимовляю