"Мачушина донька". Епілог
Доброго дня, дорогі мої читачі та читачки!
Ось і добігає кінця оповідь про Агату та Еріка. В історії "Мачушина донька" вже викладено епілог.
Тепер залишилося "зовсім небагато" - позливати усі "проди" в повноцінні частини і ще раз вичитати текст: не мало й не багато, 838 тисяч знаків. Фактично, на папері з цієї історії запросто б зробили двотомник, але сервер все стерпить (сміюсь).
На фото - замок у місті Пльон. Саме він, певною мірою, послужив прототипом літньої резиденції королів Люнборга
В одному з попередніх блогів я поділилася з вами деякими перлами зі скарбнички німецької мови (саме нею "в оригіналі" розмовляють мої "люнборгці"). Дуже хочу якось випустити другу частину, бо ще не всі цікаві вирази з мови наших героїв зостали розшифрованими. Але, як завжди, треба знайти трохи вільного часу на цю забаву.
Сподіваюся, ми перер частіше будемо зустрічатися з Ярою і Дведом. Бо там на селі щось дивне коїться, не можна їх надовго самих залишати.
А там... В роботі у майстрині ще одна обкладинка. А автор б'є себе по пальцях, бо тут на те, що є, часу бракує (і спати теж інколи не завадить). А нова історія вже проситься в політ.
З повагою, ваша байкарка Оксана
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиО боже, 838 тисяч знаків!!!
Вітаю з завершенням історії.
І що там у Дведа - на такому місці обірвалася історія:)
Оксана Зіентек, Та вже й так нетерплячка ))
Вітаю! Чекаємо на новинку)
Софія Чайка, Дякую! Новинка, насправді, задумувалася ще раніше, ніж "Мачушина донька" (це той випадок, коли "згадала баба, як дівкою була :-) ).
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати